Творці темряви: табір покинутих спогадів (чернетка)

Частина третя: На крок ближче до правди (розділ 3)

 

Діти розійшлись по будиночкам, щоб трохи відпочити після зарядки та сніданку. Так само Лана і Емма пішли в свій будиночок. Дівчата порозлягались на ліжку, по їхньому вигляду було зрозуміти, що вони нікуди не хочуть йти, раптом Лана заговорила. 

-То ти будеш йти купатись в озері?  

-ти зараз про, що? - поцікавилась дівчина. 

-Декілька хвилин тому вожатий сказав, що ми сьогодні проведемо більшу частину дня біля озера, або в самому озері. 

-Справді? - здивувалась Емма - Чорт, не хочу одягати купальник. 

-Не бачу нічого страшного у цьому, тим паче, у тебе не така й погана фігура. - вимовила Лана. 

Лана піднялась із ліжка і покрокувала до шафи, а після цього відкрила її. Дівчина щось довго думала і дивилася, але невдовзі витягнула купальник і пішла ванну переодягатись, лишивши Емму на самоті. Дівчисько довго не думаючи також встала із ліжка та підбігла до тумбочки її сусідки. Швидкими рухами вона почала відкривати шухляди намагаючись найти хоч щось, що було подібне на доказ того, що вона і є тим хто вкрав цю книгу. Вона перевернула уся речі, що були там, але вдача сьогодні їй не посміхнулась. Вона підійшла до її чемодану і почала також в ньому ритись, там було безліч різних речей які вона використовувала в повсякденному житті та того, що вона найбільше шукала ніде не було. Раптом дівчисько помітило, що з під ліжка виглядає якийсь папірчик, Емма одразу ж його підібрала і відкрила. “Навіть не старайся” Було написано на ньому. Дівчина перелякалась та почала акуратно оглядатись по сторонам, намагаючись побачити когось хто б міг це зробити. Раптом ручка у ванну легенько нахилилась і за мить Емма опинилась на ліжку так, начебто, вона нічого не робили окрім того, що лежала на ньому.  

-То ти тут так і будеш лежати? - запитала Лана.  

-Ні, зараз переодягнусь. - відповіла їй сусідка по кімнаті.  

Емма встала з ліжка і підійшла до шафи, а потім взяла свій купальник. Зненацька вона помітила щось дивне, у відсіку Лани був якийсь дивний горбик утворений із одягу, дівчисько довго не роздумуючи припідняло його. Під кучкою одягу була пластикова коробка, яка була закрита на замок. Емма подивилась на Лану, а потім повернулась назад і зачинила дверці.  

-Усе гаразд? - поцікавилась Лана. 

-Так, звичайно. - відповіла їй подруга. 

Емма швиденько зайшла у ванну, її погляд впав на дзеркало. По вигляду дівчини можна було зрозуміти, що щось не так. Так само це і бачила Лана, тому вона точно щось запідозрила, але зараз суть була не в цьому. Дівчина на даний момент не найшла жодного доказу який би привів її прямо до Лани. Проте, та коробка... Емма була досить сильно зацікавлена, їй так і хотілось взнати, що лежить у неї у середині та, нажаль, паролю від неї вона не знала. Через декілька секунд дівчисько почало переодягатись лишивши усі думки позаду. Хоча так кортілось допомогти у пошуках цього бовдура, що використовує цю книгу. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше