Частина перша: Зоряне сяйво, що породило зло (розділ 8)

 8

Вечеря закінчилась, приблизно, о восьмій тридцять, а після цього дітям дали відпочити перед головним сюрпризом, що чекали всі. В будівлі де проводились збори і була їдальня залишились лишень вожаті, в тому числі і Макс. На першому поверсі було, приблизно біля двадцяти лавок, де мали поміщатись всі діти. Але окрім головного залу тут ще був туалет, який знаходився з лівої сторони, якщо дивитися з входу. Також тут були ще декілька кімнаток, в яких були необхідні речі для того, щоб проводити різні заходи, а в інших кімнатах знаходилась техніка. На першому поверсі зібрались вожаті всіх команд, в тому числі і ведучі. Макс підійшов до стола, що був в кінці кімнати, він глянув туди і замітив листок на якому писало 

 “Ведучі: П. Аліса, П. Олівія 

Третя команда: Е. Макс, С. Сара  

Дітей: тринадцять 

Друга команда: С. Белла, Д. Уілл  

Дітей: дванадцять 

Перша команда: В. Кріс, М. Рейчл  

Дітей: чотирнадцять” 

Хлопець поглядів на той листок декілька секунд, а потім повернувшись перевів погляд на Сару яка стояла поруч. Вочевидь, вона з кимось спілкувалась - це був вожатий із першої команди, Кріс його звали. Він був досить красивий на вигляд, по його тілу простягалась бежева сорочка, а під нею більше нічого не було. Також він був одягнутий в джинсові шорти такого ж самого кольору, але трохи темнішого, а саме найголовніше, що на ньому було, це біжутерія, яка була на шиї, руках і навіть на вухах. Юнак був взутий в досить гарні спортивні кросівки, які також не далеко відійшли від кольору сорочки. Зачіска в нього була досить красива, по боках було підстрижено, а верхнє русяве волосся підняте в гору і розбушоване.  

Про, що вони базікають? Запитав в себе Макс, але це не грало великої ролі, адже через декілька секунд їхня розмова припинилась. Невдовзі в залі знаходились всі вожаті разом із ведучими. Рудоволоса дівчина стала посеред залу, вона була одягнута в білосніжну сукню на якій були намальовані квіти. В руках у неї були папери розміру А4, її очі бігали по них так ,ніби, вона намагалась найти там щось. Раптом вона поставила ті листки на стіл, що знаходився в кінці кімнати, і потім підійшла ближче до вожатих.  

-Сьогодні у нас буде дискотека. - промовила Аліса - Тому вам слід до дев’ятої все підготувати. 

“Чорт!” В думках пронеслось у Макса, адже зазвичай до вечірок саме він все підготовлює. Здавалось, ніби зараз всі підуть і лишать його на одинці, як минулого року, але цього не сталось. Одразу ж після слів ведучої всі повтікали, але на цей раз тут залишилась Сара. Чому вона тут? Задався цим питанням Макс, який був досить здивований. 

-Для чого ти залишалась?  

-Мені, здалось, що не слід тебе самого залишати тут, як не як, але ми з тобою в одній команді. - посміхнувшись відповіла дівчина. 

Хлопець зрадів, нарешті він не сам буде підготовлювати техніку до дискотеки. Радість його переповнювала, хоча таких великий речей не сталось, але йому було за, що радіти. “Ну, що? В нас залишилось досить мало часу, нам слід збирати речі.” Випало з уст дівчини, яка стояла поруч і очікувала відповіді.  

-Авжеж!  

Макс дістав ключі із кишені, а потім направився до дверей, які ввели у кімнату де було все необхідне. Його вмілі руки швидко відчинили двері, тоді вони увійшли у середину кімнати і увімкнули світло. Здається, сюди ніхто не заходив вже протягом цілого року, тому що тут було безліч пилюки, та це не мало великого значення. Вожаті швидко винесли у зал апаратуру, а потім юнак зрозумів, що слід перевірити чи працює техніка. Його рука швидко потягнулась до зарядки, якою він мав зарядити велику колонку, а потім він почав її заряджати. За декілька хвилин хлопець вже міг увімкнути її, натиснувши на кнопку, прозвучав звук, який давав знати, що вона була готова програвати музику.  

-Що будемо слухати? - Макс запитав у Сари. 

-Включай, що хочеш. - відповіла дівчина. 

Хлопець кивнув головою, а потім підключив телефон до неї, хоча міг і ноутбук. За декілька його натисків по телефону, включилась музика “So Happy I Could Die – by Lady Gaga”, вона не була надто голосно, але чути її було добре. 

-Ого, я знаю цю пісню! - вигукнула Сара. 

Макс поклав телефон на колонку, і почав легесенько пританцьовувати. Його рухи були повільні, але точні, прямісінько в такт музики. Сара вирішила не відставати від свого партнера по команді, і також почала танцювати. Здавалося, їхні рухи стали ідентичні, і прямо зараз вони зілляються воєдино. Це виглядало трохи дивно, але музика не давала їм зупинитися, вони продовжували танцювати і не могли перестати це робити. Мабуть, якби хтось прийшов, вони б досі танцювали без зупину. Але всьому приходить кінець, так само прийде кінець їхньому танцю, та час ще не настав. Зненацька Макс згадав, що необхідно збирати речі на дискотеку і готувати місце, але він не збирався зупинятися. В цей самий момент по його тілу пробіглись мурашки, він зупинився, але дівчина ще досі танцювала. “Агов!” Після того як Сара викрикнула ці слова юнак згадав, що необхідно танцювати. Раптом вони прижали свої спини один до одної, так рівнесенько як тільки могли. А після чого їхні руки взялись один за одного, і намагались не зупиняти ці дотики. Юнак хотів вже зупинятись, але не хотів засмучувати дівчину, тому він продовжив танцювати так, як тільки міг. Здавалося, зараз буде кінець, та пісня не припинялась. Музика заставляла їх рухатись все швидше, а рухи ставали енергійнішими. Зненацька дівчина відпустила його руки, а потім потягнулась ними за своє волосся, яке закривало її лице, і підняла його. Раптом на дворі почулися чиїсь кроки, а до дискотеки залишалось, приблизно, десять хвилин. Та вони досі танцювали, ледь не падаючи з своїх ніг, адже стояти в такій позі не було легко. Макс та Сара старалися підспівувати якомога жвавіше, щоб їхні слова попадали під слова пісні. Раптом телефон вожатого вирубився.