Розділ 17

Йдучи по коридору другого поверху Лізі завела тиху розмову.

- Нор, що це зараз було? Ти мене звичайно вчасно виручила, але ця байка з поганим самопочуттям, вже перебор - прошепотіла дорікаючи Лізі.

- Та знаю я, але мені більше нічого в голову не впало, щоб тобі допомогти - відповіла Норі. 

- Клас... До речі, як тобі вдалось вигадати про фараона, усю цю фігню? 

- Я колись один фільм з татом дивилась, про той стародавні Єгипет. Пригадала собі такий момент і вирішила розповісти. Як думаєш училка зрозуміє, що це може бути нісенітця?

- Не знаю - Лізі помітила дівчину, яка на них дивно витріщалась - Кхм.. пішли швидше до наглядачок, мені так погано... 

- Йдем-йдем, потерпи ще трохи Лізі - підіграла Норі подрузі.

Подруги зробили вигляд, що йдуть у коморку до наглядачок. Адже вони знали, що історичка поцікавиться у наглядачок про Лізі. А створювати геморой ще із училкою, вони немали настрою.

Йдучи по коридору на перший поверх Норі та Лізі, наперед продумували план дій.

Вирішили, що краще прийдуть покажуться, ніж потім будуть викручуватись перед Зінаїдою. Зайшовши у кімнатку до наглядачок подруги побачили стару жінку, яку вони перший раз бачили. Та помітивши відвідувачок, докірливо глянула на них. 

- Доброго ранку, е-е, моя подруга погано себе почуває - похопилась Норі, показуючи на Лізі, яка успішно награвала, обезсилення. 

- Що турбує? - коротко кинула наглядачка Лізі.

- Г-голова.. болить і... об-обезсилення сильне - пробелькотіла тихо Лізі.

- Таааак... - жінка взяла якусь баночку зі столу і почала ритись в шухляді із повними якоїсь різнобарвної рідини шприцами, подруги схвильовано затамували подих - От дідько... 

Далі наглядачка щось нерозбірчиво буркотіла собі під ніс. Лізі з Норі зрозуміли, що укол робити не будуть, тому полегшено видихнули. Стара поставила баночку на місце, натомість взялась шукати щось в аптечці. Нарешті знайшовши потрібний блістер, вона виколупала пігулку і простягнула Лізі.

- Випий цю таблетку і шуруй на уроки - прохрипіла наглядачка. 

- Д-добре.. д-дякую... - відповіда Лізі беручи з її зморщеної долоні маленьку білу пігулку. 

   * * * 
Подруги вийшли із капторти і рушили у вбиральню їхнього корпусу, щоб продовжити виставу. Там Норі включила воду, набираючи її в склянку, а Лізі спустила таблетку в унітаз. Адже хто-зна, що за таблетку їм могли підсунути.

Далі дівчина вдала, що п'є ту таблетку і запиває водою. Потім йдучи до столової на обід, знову завели розмову.

- Ну як ти? Стало краще? - продовжувала наігрувати Норі. 

- Так, цілком. Все окей - відповіла Лізі, продовжуючи себе поводити якомога природніше і зосередившись на суті розмови. 

Хоча думки ще досі блукали навколо подій цієї ночі та того, що затіяла Мірта з її посіпаками. Особливо погано було те, що Лізі з Норі не могли вільно усе обговорити, бо були змушені грати роль "невинних овечок" на протязі дня. Пересилюючи всі бажання обговорити, хвилюючу їх тему.

Та не довго, все йшло так гладко. Аж поки не зустріли Хлою та Саманту, точніше вони не перезріли Лізі та Норі.

- Як почуваєшся Лізічка? - зацікавилась Саманта, із відчутним сарказмом в голосі. Це була перша їх розмова за весь час.

- Вже краще, спасибі що поцікавились - відповіла Лізі, вона не мала вже більше бажання грати роль "помираючого лебедя".

- Ммм, та нема за що дякувати - недовірливо відповіла Хлоя смикнувшись, що аж голова тріпнулась. 

- До речі, дівчата - Норі взяла ситуацію у свої руки - Зараз контроша з хімії у нас має бути. Можете порадити, якісь дієві шпаргалки проти хімічки.

- Угу, не знаю як вам. Але для нас ця тема з органічними речовинами, надто важка - підхопила і собі Лізі.

- Пардон, ми нелегальністю не займаємся, тому і шпорами також не розкидаємось - відповіла Саманта.

- Ми вам нічого не порадимо і не розкажемо, викручуйтесь самі - докинула Хлоя. 

- Окей, всеодно спасибі - сказала привітно Лізі.

- До зустрічі на польській - попрощалась Норі і повела подругу попри них до столової.

  * * * 
Подруги відчували роздратованвсть від тону розмови Хлої та Саманти. Хоч самі по собі їх сусідки і так були, не приємними дівчатами, але перещолкали Кіру та її подружок у кілька разів.

Лізі ще на початку казала, що вони якісь високомірні. Однак Норі, в це не сильно повірила, але тепер нарешті у цьому  переконалась.

Переборюючи емоції, подруги намагалися зосередитись на своїй грі. Сидячи за своїм столиком, вони обговорювали домашнє завдання з історії, поводячись як звичайні учні.
 

Хоча Лізі відчувала напруженість. Невтримуючись вона прошепотіла подрузі.

- Як гадаєш, вони нічого не запідозрили? - запитала Лізі озираючись.

- Ні, не думаю. Ми добре влились в роль. Однак все одно треба бути обачними. Вони можуть бути ближче ніж ми гадаємо - відповіла Норі, зосередившись за тарілці.

- Але все одно Нор.. Мені здається ми трохи переборщили.. - невгавала Лізі.

- Заспокойся Ліз, все поки під контролем. Продовжуємо в тому дусі, поки не помітив ніхто - відповіла краєм рота Норі.

Вони продовжили виставу. Потім після обіду, вернулись в свої кімнати підчитати, щось трохи за годину вільного часу і пішли в хімічний на третій поверх. 

Подруги не могли ніяк дочекатись моменту, коли вільно без страху, зможуть усе обговорити. Пройшла лише добра половина дня, а їм вже почало набридати постійно бути актрисами.

* * * 
Так і пройшов другий період уроків та вечеря. Голова кипіла від напруженого дня в ролі заучок. Вертаючись до кімнати з вечері, Лізі та Норі вирішили знову піти на розвідку вночі. Щоб дізнатись чи повинні вони ще притворятись чи вже ні.

Повернувшись в кімнату Хлоя та Саманта вже там були і готувались до сну. Лізі та Норі знову зіграли виставу перед ними, щоб їх трохи подратувати. 

Адже по сьогоднішніх дослідженнях, їх сусідок дуже бісило коли вони добре відповідали і взаємодіяли одна з одною. 

- Ліз, може давай повторимо перед сном прийменники з чеської, щоб краще засвоїти? - запропонувала Норі, не звертаючи уваги на Хлою та Саманту, які обурено на них поглядали. 

- Мм, Нор.. - позіхнула вдавано Лізі - Давай вже завтра перед уроком повторимо... я так стомилась... 

- Окей.. Я також так стомилась.. Мозок аж гуде... і не переживай ти так за хімію! Подумаєш матеріал не зрозуміла, то ще не кінець світу! - вдавано підбадьорювала Норі.

- Добре, спасибі за підтримку! Солодких снів Норі! - відповіла Лізі, вимикаючи лампу та заповзаючи під ковдру.

- Солодких снів Лізі! - відповіла Норі і собі залазячи під ковдру та вимикаючи свою лампу. 

Подруги обернулись одна від одної до стіни, вдаючи що сплять. Їм дуже було смішно з Хлої та Саманти. Ви тільки би бачили їх обличчя! Вони аж позеленіли, ніби лимони проковтнули, почувши розмову Норі та Лізі. Тому, щоб не засміятись, наші подруги прикрили руками рот і намагались перевести свої думки на вдаваний сон.

Хлоя та Саманта ще так постовбичи ніяково хвилин п'ять. А тоді загасивши світло своїх ламп, мовчки лягки кожна в своє ліжко. 

План вдався чудесно. Тепер залишилось не заснути і припільнувати коли вони підуть на нічну зустріч із Пенні та Міртою, ну і чи взагалі підуть.