Розділ 15

Ночі в монастирі були трохи шумними. Скрип, шорох, клацання - усе це почути серед ночі, якщо у тебе дуже чутливий сон, не така вже і рідкість. Саме таку своєобразну проблему зі сном мала Лізі. Що є наслідком її минулого життя зі строгими та не розуміючими батьками. 

І ця ніч не стала винятком. Посеред ночі дівчина в черговий раз прокинулась. Але не від звичайних звуків монастиря, а від чиєїсь розмови, навіть я б сказала сварки. 

Адже таку монотонну дискусію з кимось важко назвати звичайною розмовою. Лізі почала прислухатись до неї, щоб дізнатись, що є причиною цієї сварки, до того ж вночі. Але не змогла розібрати нічого, про що там йшлось. 

Її погляд впав на ліжно Норі, яке було через стіл від неї. Подруга сиділа у себе на ліжку, також прислухаючись до звуків. Норі теж розбудили ці крики, хоч переважно вона прокидалась від нічних жахіть, після автокатастрофи.

Тут погляд подруг зустрівся, вони дивились одна, одній в очі запитально. Ніби шукаючи відповіть на те, що відбувається. Потім їх погляд ковзнув на ліжка Хлої та Саманти, які були пустими. 

Відвівши погляд від порожніх ліжок сусідок, Лізі спромоглась прошепотіти подрузі. 

- Нор ти це також чуєш?

- Угу - прошепотіла Норі - звідки ці крики? 

- Не знаю, здається з коридору - відповіла прислухаючись ще більше Лізі.

- Кому забаглось, зчиняти галас посеред ночі? - роздратувалась Норі.

- Можливо це Хлоя і Саманта, їхні ліжка пусті - припустила Лізі.

Норі дістала з під подушки телефон. На екрані висвітлилось 02:54.

- Камон, третя ночі! Вони здуріли чи що?! - дорікнула Норі.

- Пішли подивимось? Заодно і виясним, причину чому вони посеред ночі сварятьчя - запропонувала Лізі, сповзаючи зі свого ліжка.

- Ну, пішли тоді - буркнула Норі і собі злазячи з ліжка.

Подруги тихо підкрались до дверей. Вийшли в пустий коридор, який був блякло освітлений лампочками.

- Невже нікого більше, крім нас не розбудили ці крики? - прошепотіла здивовано Лізі.

- Лі, не забувай будь ласка, що ми тут кожен сам за себе. Наглядачки неодмінно зараз припруться подивитись, що відбувається. Якщо тут буде купа народу, вони почнуть усім заспокійливі уколи робити. Ніхто не хоче ризикувати - відповіла пошепки Норі, дивлячись кудись в даль.

З кінця коридору, де був вихід з корпусу і вбиральня долітали фрагменти сварки.

- Ти немаєш права говорити зі мною в такому тоні! - кричав один голос, який належав Хлої.

- А ти не маєш права вказувати мені, що робити! - кричав другий Самантин.

- О, будь ласка тихіше! Якщо будете репетувати, як недорізані кури, припруться наглядачки зі своїми наркотичними шприцами. Вам того гімна треба? - заспокоював третій невідомий голос.

- Та заткніться всі вже!! Ви своїми криками краще не зробите! - говорив четвертий теж невідомий голос.

Норі кивнула очима Лізі, даючи зрозуміти їй, щоб йшла за нею. Обидві навшпиньках покрокували по коридору. Дійшовши до кінця, подруги визирнули за ріг, намагаючись не видавати жодного звуку.

Вони побачили світло у вбиральні. Звідти на підлозі було видно чотири тіні. Одна з них знайомо смикалась, що підтверджувало здогадку -  у суперечці брали участь Хлоя та Саманта. Сварка притихла.

- Є якісь новини? - запитав четвертий голос.

- Ні, Мірто, поки ніяких - відповіла Саманта.

- Все як було так і є - додала своїх п'ять копійок Хлоя.

- Книжку ще шукають? - допитувалась Мірта.

- Так, ми сьогодні, чули з Самантою це від Анни, у них будуть серйозні проблеми, якщо її вчасно не знайдуть - тінь Саманти ствердно кивнула - Але, яка нам з тої книги користь? Ми вже всюди обшукали! Її ніде немає! - нерозуміла Хлоя.

- Які ж ви туманкуваті.. - роздратувалась Мірта - Ця книжка утаємничує, щось дуже важливе.. Чого б тоді ті наглядачки так крутились, як бджоли над вуликом, в її пошуках, га? 

- Ай справді! Це нам чудово може зіграти на руку! - схвильовано пробелькотіла Хлоя.

- А я вам про що? - зіронізувала Мірта - Ми використаємо інформацію, яка там написана, в свою користь. 

- Виторгуємо на пристойну їжу? - похопився третій голос.

- Тобі тільки би пожерти - дорікнула Хлоя.

- Та кому здались харчі Пеннелопо?! Сюди і так її раз в рік привозять! - роздратувалась Мірта.

- Як жалюгідно.. - прокоментувала Саманта.

- Ми використаємо її, щоб виторгувати свободу - Мірта зробила паузу - У них не буде вибору, або вони дають нам свободу і все залишається в таємниці, або весь монастир буде знати їхні секрети. 

- І ми більше не будемо гнити у цьому жалюгідному місці! - зраділа Пенні.

- Нарешті, врубалась? - сарказтично запитала Мірта - Але... але.. за це треба добре попрацювати дівчатка... 

- То що будемо робити Мірто? - поцікавилась Саманта.

- Шукати ключик. А книжечка вже сама до нас прискаче - зловісно відповіла Мірта. 

- Тоді де будемо шукати? Він може бути де завгодно! 

- Можна запитати в новеньких з нашої кімнати - запропонувала Саманта.

- Вони якісь дивні і постійно десь вештаються. Я впевнена вони повинні щось знати - наполягала Хлоя.

- Я бачила як вони біля одинадцятої з бібліотеки виходили - додала Пенні.

- Хах, заучки. І ці двоє можуть, щось знати? Дівчатка не змішіть мене будь ласка! Вони лише два тижні тут, лише ознайомлюються з усім і зубрять дурні параграфи - насміхалась Мірта.

- А якщо вони й справді, в чомусь вкурсі? - знову похопилась Пенні.

- Пф, ну то прослідкуйте за ними завтра! Можу закластить, що це просто буде марта трата часу! - дорікнула Мірта - Як їх там, ви казали звуть? 
 

Подруги в засідці перезирнулись.

- Лізі і Норі - відповіла Саманта.

- Лізі і Норі. Як миленько, аж гидко! - сарказтично сказала Мірта - Так от дєвачкі. Ми повині знайти цю книгу першими! Якщо вона потрапить у руки наглядачкам, накриється нас шанс на свободу мідним тазом. Ви мене зрозуміли?

- Так - відповіли всі трої її прибічниць.

- Чудово! Тоді розходимось поки нас не помітили! - скомандувала на останок Мірта.

Норі та Лізі зразу похопились і поспіхом побігли до своєї кімнати, щоб ця дивна компашка, не помітила, що за їх розмовою стежили. Подруги перетнули поріг кімнати.

- Йопрст, ще цього не вистачало, до повної дупи - вилаялась Норі. 

Вона підбігла до свого ліжна дістаючи з під подушки книжку. 

- Треба її швидко переховати, а то не дай Боже, вони почнуть тут все обшнирювати - пояснила Норі, поспіхом міряючи кімнату очима, щоб знайти підходяще місце. 

- Давай в валізу - випалила Лізі, лежачи вже на свому ліжку.

Норі кинулась до своєї валізи під ліжком, дістала її й вкинула книгу під одяг. Засунула змійку та запхала на місце. Потім також залізла в ліжко. Подруги дали вигляд, що сплять і саме вчасно. До кімнати увійшли Хлоя та Саманта і також лягли у свої ліжка, нічого не підозрячи. 

  * * * 
Те що наші дівчата тільки, що почули - не вкладалось у голові. Лізі не могла дочекатись ранку, щоб поговорити про це з Норі. Хоч і розуміла, що треба буде це робити дуже обережно. Адже за їхніми діями будуть слідкувати не лише наглядачки, а і їх сусідки по кімнаті.