Розділ 7

Нарешті діставшись до дверей корпусу, подруги увійшли та полегшено видихнули. Тоді попрамували до своєї кімнати. Їх сусідок ще не було.

Норі увійшла перша і миттю розклала на столі все, що мала. Лізі за нею, зробила теж саме. 
Дівчата поділили між собою знайдену їжу, а решту сховали в валізу. 

- Не ідеально, але краще, ніж нічого - сказала Норі, гризучи задоволено яблуко. 

- Мг, принаймі щось - погодилась Лізі, смакуючи свою половинку бутерброда. 

Вони мовчки їли, відновлюючи сили після насиченого дня. Аж тут погляд Норі ковзнув на стіл. На ньому лежав якись аркуш старого жовтуватого, трохи подертого паперу із якоюсь невідомою чорною позначкою. 

- Що це? - здивувалась Норі. 

- Де? - поцікавилась Лізі озираючись. 

- Та ось, аркуш якись - вказала Норі на стіл. В ту ж секунду аркуш розчинився в повітрі. Лізі поглянула на стіл, де їй вказала подруга. 

- Тут нічого немає Нор. 

- Нічого не розумію. Тільки що тут лежав аркуш, такий жовтуватий наче ще з минулого століття і з якоюсь дивною закарлючкою - здивувалась Норі. 

- Може тобі просто здалось? 

- Ти зараз оце натякаєш, що в мене глюки? - роздратувалась Норі - Я ж бачила той листок, так як тебе зараз. 

- Дивно, не міг він фізично взяти і так просто зникнути без сліду - задумалась Лізі, вглядаючись в стіл, де щойно по словах Норі був якись листок паперу. 

- І ти мені ще будеш казати, що містичних явищ не існує? - відповіла із нотною іронії дівчина.

- Твоя правда - це справді було дивно. Але я все таки вірю, що у кожній дивній ситуації є своє логічне пояснення - скептично заторохкотіла Лізі - Цьому явищу повпливати могло не лише навколишнє середовище, а ще й твоя розвинена фантазія. Необов'язково, щоб це були саме галюцинації.

- Так, напевне твоя правда Ліз, мені таки швидше за все здалось - зітхнула Норі, протираючи очі. 

Лізі помітивши розпач Норі, вирішила покепкувати з подруги.

- Ха-ха, погано спала я, а чомусь галюцинації у тебе. О, а може це у тебе, якісь супер-здібності прокинулись, як думаєш Норі?

- Дуже смішно! Я подивилась би на тебе, якби тобі почали здаватись не зрозумілі речі - відповіла Норі, а тоді раптом у її очах спалахнув вогник ентузіазму - А хоча.... може бути! Слухай, а якщо я так-як Дейзі Джонсон? За допомогою сейсмічних вібрацій випадково перенесла той листок сюди й сама цього не помітила?

- Так, а потім назад його повернула на минуле місце, щоб я не бачила - жартома додала Лізі підморгнувши.

- Ні ну, а що? - Норі з азартом підскочила на своєму ліжку, зайнявши супер-геройську позу: одну ногу поставила на залізні бильця ліжка, а руки склала в боки, гордо задерши голову - Ти тільки уяви! Я нова супер-героїня Вайс-Сіті - Супер Норіана! 
 

  Лізі зареготала спостерігаючи за подругою і її шаленою супер-геройською фантазією. 

- І що, ти тепер будеш рятувати світ від таємничих аркушів паперу? 

Норі підняла руки, наче демонструючи своє м'язи та силу.

- Так! Я можу відчувати енергію стародавніх аркушів! Це буде моя супер-сила! Я Супер Норіана нездолана!

- Ха-ха-ха, а може ти просто збожеволіла від нудьги в цьому новому місці? - засміялась легенько Лізі. 

Раптом у їх двері тричі постукали. Подруги ще з Акисинської школи знали, що це означає - сидіти тихо. Тому одразу притишили тон голосу, а Норі опустилась назад на ліжко.

 - О, напевне твоя правда - сказала зітхнувши Норі та вмощуючись зручніше на ліжку, а потім падаючи на подушку - Тут просто страшенно нудно. Сидиш в цих чотирьох стінах і нічогісінько не робиш.

- Так, але це не надовго - відповіла Лізі - Ми просто, ще не докінця обжились тут, та й тому нудно...

     * * *
  Трохи підкріпившись, подруги підбадьорились та набрались сил, для нових пригод. 

Аж тут неочікувано до кімнати зайшли Саманта та Хлоя. Подруги швидко прибрали рештки їжі з стола, щоб їх дивакуваті сусідки нічого не запідозріли. Проте, їм було, якось байдуже на них. Незвертаючи уваги на Лізі з Норі вони мовчки залізли кожна на своє ліжко. Саманта продовжила читання своєї, якоїсь книги-посібника, а Хлоя писанину. 

Лізі та Норі також мовчки почали займатись своїми справами. Адже спілкуватись при їх присутності, їм не дуже хотілось.  

Так і просиділи вони якись час, поки не стемніло. Продзвенів дзвінок, очевидно на вечерю. Коридор знову заполонив шум. Саманта та Хлоя пішли вечеряти. А Лізі та Норі залишились в кімнаті, дістаючи з валіз їжу, яку вкрали із столової. Вони вже більше не згадували про аркуш і про супер-здібності Супер Норіани. Після вечері, подруги провалились в міцний сон.