Розділ 1

Як згадувалось вище, за порушення правил, було покарання. Яке ніхто не знав, це була таємниця деректриси до одного моменту.

Після німецької мови, подруги почимчикували до свого гуртожитку, одночасно обговорюючи урок.

- Як мене бісе той німець - обурювалась Лізі - постійно оцінки занижує.

- І не кажи - підтвердила Норі - щей вірш дав вчити, а знаючи його розказувати буде не можливо. Він як і минулого разу, буде виправляти кожнісіньке слово, а потім скаже "Ти не готова до уроку, сідай, два". 

- Тоді вже краще взагалі не вчити, ніж таке.

- Та я і не збираюсь, обійдеться. Він і так, і так двійку вліпить - сказала Норі - Блін.. зараз історія має бути.. знов треба буде сидіти і слухати нудну лекцію історички про подвиги Ярослава Мудрого, чи що він там робив. 

- Мг, що було давно і не правда - сарказтично сказала Лізі - Давай прогуляєм тоді? Я тут одне безлюдне місце пригледіла, де ми можемо безпалівно пересидіти урок. 

- Давай, тільки потрібно прямо зараз забиратись, поки на горизонті нікого не видно. 

Подруги рушили у східне крило школи. 

Але вони не помітили Сенді, яка виходячи з класу замаскувалась за двері і підслуховувала їх розмову. А коли наші дівчата пішли, побігла до Кіри, щоб розказати їй почуту щойно новину. Кіра звичайно ж скористалась інформацією, яку дізналась і доклала усе деректрисі. Та потім викликала Лізі та Норі в свій кабінет, вже вдруге за тиждень.

    * * *
В кабінеті, було сиро та похмуло. Сірі стіни гармонійно поєднуються із інтер'єром приміщення, напевне, ще стилю 90-х. Деректриса сиділа за своїм столом із серйозним обличчям. Поряд сиділа Кіра, яка явно була задоволена тим, що змогла знову надошкулити "тим лузеркам". 

- Вже друге зауваження за тиждень - суворо зазначила Акисина Ростиславівна - Може я на якісь не зрозумілій мові говорю, м? 

Лізі та Норі нічого не відповіли.
Деректриса сприняла їх мовчання за відповідь.

- Може я поясню, щоб було зрозуміліше - змірявши поглядом порушниць сказала директорка - Правила в цій школі створені для дотримання дисципліни та порядку, а не як пусті слова. І ви в обов'язку їх дотримуватись, а не робити, що вам заманеться при кожній слушній нагоді. Ви добре знаєте, що за їх порушення буде, але якщо для вас ці правила нічого не значать, то я буду змушена вас покарати ще гірше. Відправлю вас обох в монастир на перевиховання, із ще суворішими правилами. Може хоч тоді ви затямите, що втратили і..е-е... 

Ростиславівна раптово замовкла не договоривши, адже зрозуміла, що на емоціях бовкнула вже за багато.

- Кхм... Я думаю ви зрозуміли - це останнє попередження - відкашлявшись завершила думку жінка переводячи погляд із Лізі на Норі та навпаки. Потім вказала на двері.

- Місс Морган ви вільні, а ви місс Глівенко та Савченко, запам'ятайте мої слова. Можете йти на уроки. 

Всі троє дівчат мовчки вийшли з кабінету. А от Кіра якій було явно мало, додала:

- Ой, на маленьких дівчаток насварили, так? Може, дати хустинку слізки витерти, а? - глузувала вона. 

- Йди лісом Кіра - відрубала Норі. 

- Пф - фиркнула у відповідь Кіра і пішла задерши носа. 

Подруги вже давно забили болт на погрози деректриси, а от глузування противної Кіри вже в печінках сиділо. 

Злі мов пантери Лізі та Норі пішли в сторону гуртожитків, як найдалі від глузування цієї "місс ненависть" - так дівчата прозвали Кіру за її ставлення до них. 

* * * 
На слідуючий день завдячуючи "місс ненависть" та її прибічницям, вся школа гуділа про таємниче покарання Акисина, яке вчора було розкрите. Сама деректриса, ходила весь день зла: вдавала, що не звертає увагу на перешіптування в її адрес учнів школи. Мабуть розуміла, що по її помилці тепер вся школа вкурсі "секретику" суворої Акисини Ростиславівної.