14

Андрій

Спочатку інтерв’ю з Аліною мене веселило, тим, як вона так щиро відповідала на всі мої запитання, от тільки здалося, що на одному вона все таки покривила душею. Щось мене сумніви гризуть, що її батьки схвалили її роботу і завжди її підтримували. Проте це її вибір, обманути всіх, щоб приховати істину. Проте останні її слова, про людину, якій вона відкрилась, а та зрадила її і розповіла про її думки людям, мене зачепили, адже цією третьою людиною, яка змінила Алінине життя був саме я. Навіть не уявляв як образив її і тепер мене це з’їдало з середини. Я заради роботи завдав болю такій хорошій і щирій дівчині, та краще б мене звільнили тоді, щоб я не відчував цих мук совісті. Швидко вибачився перед дівчиною і вибіг з кабінету, щоб більше не бачити її широко розплющені здивовані очі, так наче я з космосу впав, а не просто сказав: вибач. Вона не очікувала від мене такого, напевно вважала мене якоюсь бездушною людиною, яка не здатна ні на які емоції і почуття. Потрібно терміново знайти друга і виговоритися йому. Він звісно лише посміється наді мною, але це байдуже, головне, що на душі стане легше. Друг був біля свого робочого столу і я швидко підійшов до нього.
-    Антоне, я повний дурень, от що я наробив!
-    Що сталося? - занепокоївся колега. – Щось не так з інтерв’ю? 
-    Та ні, з ним все добре, справа в іншому, - заломив руки я.
-    Так, тобі потрібно заспокоїтися, ходімо зробимо трав’яного чаю і ти все спокійно і по порядку поясниш. 
Ми зробили чай і зручно всілися у кріслах. 
-    А тепер розповідай, - потребував друг і я почав свою розповідь.
-    Знаєш, коли я писав ту статтю про Аліну, мені було все одно на її почуття, на те, що вона про мене подумає, вона була такою щирою зі мною, а я використав її у власних цілях. Знаєш, Антоне, я не думав, що це її так образить, але виявилося, що я послужив їй хорошим уроком. Ось послухай, що вона сказала.
Я швидко дістав диктофон і промотав запис до останнього запитання. З пристрою залунав спочатку мій, а потім приємний Алінин голос.
«…І останнє запитання, які три людини найбільше змінили ваше життя?...» 
Тут я ще раз перемотав: 
«…А третій підтвердив поради мудреців, які речі потрібно тримати в секреті: свої плани, свої потаємні думки і свої проблеми. Одного разу я відкрилася людині, а вона використала мої необачні слова проти мене і навіть не вибачилася. Тому слідуйте цій пораді, щоб не потрапити у таку ж неприємну ситуацію як я…»
-    Так, друже, ситуація так собі. Ти її реально дуже образив, - повідомив Антон те, що я так прекрасно розумів.
-    І що тепер робити? 
-    Не знаю, спробуй якось залагодити свою провину, у вас ж побачення повинно відбутися, от там і покажи який ти білий та пухнастий, - розсміявся Антон.
-    Тобі все весело, а мені от щось не дуже. Хоча порада хороша. Потрібно дочекатися побачення, а там подивлюся, що можна зробити. Дякую, друже, за підтримку. 
-    Завжди радий допомогти. Які плани на вечір? – запитав чоловік.
-    Та поки ніяких. 
-    От і прекрасно, тоді збираємося як завжди о восьмій. 

Якщо книга вам подобається, то залишайте зірочки і коментарі, це додає мені наснаги і допомагає в творчості. Всім дякую, хто почав читати мою книгу, сподіваюся вона вам сподобається. 

Також бажаю вам залишатися здоровими в наш непростий час пандемії коронавіруса, як кажуть, температури вам 36, 6.