1

За два місяці до...

Смартфон аж розривається, повідомляючи про сповіщення, які одне за одним надходять, а я не звертаю на них жодної уваги. Яке мені діло до всього світу, коли мій руйнується, наче той картковий будиночок. Мій коханий зрадив мені з моєю найкращою подругою, такого я навіть в страшному сні уявити не могла. Ще два дні назад ми разом мріяли про майбутнє, будували плани, а сьогодні все, у мене нікого немає: ні подруги, ні хлопця. Так, звісно, я маю сто тисяч підписників, бо популярна блогерка, але навіть вони не в змозі мене розрадити. Смартфон завібрував, і я підняла слухавку.
-    Аліно, у чому справа, чому тебе ще досі немає на зйомках, команда вже зачекалася, а замовник нервує. Негайно приїжджай, - почула розсерджений голос свого менеджера. 
Я важко видихнула.
-    Через годину буду.
-    Ти знущаєшся? Мене вже тут на частини розривають, пів години і не більше, або доведеться піднімати питання про розривання контракту, - ледве не кричав чоловік. 
-    Не нервуй, вже виїжджаю.
Швидко підхопилася на ноги і витерла сльози, які зрадливо лилися з очей. «Забудь його і живи далі. Він не гідний твоїх сліз», - говорив розум, а серце аж щеміло від болю, бо і справді кохало цього негідника. 
-    Потрібно жити далі, працювати і уникати чоловіків, - постановила собі і вмила обличчя холодною водою. 
Тиждень тому я підписала контракт з дуже відомою фірмою косметики і тепер повинна у кожному своєму відео рекламувати їх продукцію. Цей договір був вигідним мені тим, що всі мої відео буде знімати професійна група, а не моя подруга-зрадниця-розлучниця, і тепер не доведеться шукати нового фотографа і монтажера. Звісно я могла дозволити собі хоч десять знімальних груп, якби не посперечалася з батьком, що і сама, без його грошей, зможу прожити. Мій тато власник мережі супермаркетів і в коштах я ніколи не відчувала потреби, але бажання довести, що і сама чогось варта все таки перемогло, і тепер я заробляю собі на життя блогерством. Це лише на перший погляд здається, що все так просто, але на справді це важка робота. Спершу потрібно придумати тему кожного відео, потім продумати текст, підібрати декорації, відмонтажувати вже відзняте відео. Інколи зйомки розтягувалися і на п’ять годин, а то і більше. І ось і зараз поспішаю на зйомку чергового відео, яке вже завтра назбирає тисячі коментарів і у десять разів більше вподобань. Знімальний майданчик розташовувався в елітній багатоповерхівці, квартиру в якій винаймає замовник. Я б собі такого поки що дозволити не могла, хоч і заробляю непогано. 
-    Аліно, ну нарешті, ці акули мене ледве не з’їли, - почав скаржитися Ігор, мій менеджер, щойно я переступила поріг. 
-    Я прийшла, заспокойся, як бачу ти навіть не покусаний, - пожартувала, але чоловік мого оптимізму не поділяв. 
Відразу рушила наводити належний вигляд. Доки маскували мої темні кола під очима, наслідки безсонної ночі, я змушувала себе не думати про своє кохання, яке виявилося таким коротким і важким. Сльози вже готові були стікати з кутиків очей, але я в останню мить їх стримувала. Не можна мені зараз розкисати. 
-    Все, готово, - повідомила стиліст, і я рушила до камери. 
Через силу намагалася посміхнутися, але посмішка виходила настільки натягнутою і неприродньою, що Ігор раз у раз морщився і робив мені зауваження.
-    Аліно, зберися, ти на роботі не забувай про це. 
-    Можна я зміню тему відео? – раптом запитала я.
-    Тобто, нам ніколи писати новий сценарій. 
-    Я зможу без нього, - запевнила, хоч і сама не була до кінця впевненою. 
-    Яка тема? – приречено запитав менеджер.
-    Як жити після зради, - коротко повідомила про накипіле. 
Ігор закотив очі і щось пробубонів собі під ніс.
-    У тебе один дубль і не більше, - змирився чоловік і відійшов у сторону аби, напевно, не бачити цього мого провалу. 
Я на мить замислилася, а потім, наче читаючи з невидимого аркуша, затараторила: 
-    Всім привіт, мої дорогі підписники, сьогодні ми поговоримо про актуальну тему, з якою стикався мабуть кожен: про зраду. Вона може бути різною: комусь зрадила кохана людина, а комусь і друг чи подруга, партнер по бізнесу. Напишіть в коментарях чи стикалися ви колись зі зрадою і що відчували? Біль, відчай, гнів, страх ... Здається, весь світ рухнув, а життя закінчилося. Знайомі почуття? Але вас можна привітати! Не рухнуло нічого, крім ваших ілюзій. Ви нарешті змогли зняти рожеві окуляри і глянути на реальний світ. Нарешті стикнулися з реальністю відносин, реальністю глибоких почуттів, до тієї реальності, де можливе одне життя на двох ... То як все таки пережити зраду? По-перше, ніколи не вини себе в тому, що трапилося. Ти не гірша, а суперниця - не краща. По-друге, сприймай це як новий етап у своєму житті. Нехай зрада стане приводом для зміни себе: нова стрижка і колір волосся, новий ремонт, домашня тварина, позапланова відпустка і подорож. По-третє, знайди нове хобі, яке буде відтісняти всі негативні думки, наприклад, виходити на пробіжки, ходити в зал, їздити на велосипеді, чи піти в похід, слухати голосно музику, на максимальній потужності, можливо, навіть в машині, переставити меблі, зайнятися садом.  По-четверте, ні в якому разі не варто зраджувати чоловікові у відповідь, користуючись дитячим принципом око за око, зуб за зуб.
          Дослідники виявили, що зрада змушує людину пережити горе і знижує її самооцінку. Крім того, обман близької людини може призвести до травматичних симптомів: пригніченого самопочуття, параноїдальних думок, почуття вини та небажання створювати нові відносини. Щоб уникнути таких наслідків, потрібно оцінити негативні наслідки ситуації. Людина, яка зрадила, повинна визнати провину,  вислухати свою половинку та втішити її. Не можна лише користуватися принципом: «Зрадив один раз, зрадить і вдруге». Адже існують різні ситуації, і можливо ви зможете дати людині ще один шанс. Мені здається, що це стосується кожного особисто і не може бути радників, які нав’язують свою думку. Якщо ви почули корисну для себе інформацію, то ставте лайк, підписуйтесь на сторінку і не забувайте натиснути на дзвіночок, щоб не пропустити наступні відео. До зустрічі мої дорогі. 
Я замовкла і втомлено видихнула. Я змогла відзняти відео за один дубль і навіть без сценарія. Відчуття гордості за себе так приємно гріло душу і додавало впевненості, що життя продовжується. Глянула на Ігоря, очі якого були круглі, наче монети. Нарешті, після хвилинної тиші, менеджер зміг заговорити: 
-    Клас, це ще крутіше, ніж було. Мені лише цікаво звідки ти це все знаєш? 
-    Статей начиталась, - коротко кинула я, що було чистою правдою, бо минулої ночі я не просто сиділа і ридала, а ще й читала поради як пережити зраду. І як видно не даремно. 
Вийшла із знімального майданчика вже коли починало вечоріти і над Києвом згущувалися темні хмари, передвіщаючи дощ. Додому зовсім не хотілося, тому повільною ходою рушила у напрямку набережної. Піднявся сильний вітер, який безжально шарпав волосся і тоненьку курточку. На душі було так  гірко, що хотілося перекричати вітер. Зробивши, кілька жадних ковтків повітря, викликала таксі.