Нарешті вона тут. Велике місто, багатолюдне й галасливе. Їдуть машини, тут і там снують люди. Хтось вже йде додому, а хтось лише крокує на роботу.
Єдине, що засмучувало темноволосу зеленооку леді - велика біла тепла куртка. У ній дівчина була немов у мішку, але без неї було б дуже холодно. У країні до якої леді вирушила у пошуках нового життя, вже була зима, ще без снігу, але все ж зима. Морозець з силою пощипував її рум’яні маленькі щічки.
Хм, я не надто досконало знаю мову, що ж, телефон в мене є, а отже студію я точно знайду, - дівчина дістала телефон і ввела в пошуковику адресу студії.
Було так холодно, що її руки покрились легким червоним відтінком.
Мапа проклала шлях від початкової точки до великої скляної будівлі у найбільш заклопотаному кварталі. Уважно споглядаючи споруди, леді крокувала вуличками міста. Тут було багато красивих і високих будинків. Купа людей, що кудись поспішали. Враз, її пекельно червоне серце запульсувало і їй довелось дістати його.
Річ у тім, що її і його всесвіт не схожий на наш. Серця людей їх всесвіту живуть самі по собі, на відміну від наших. Ці органи відповідають за почуття й у тих людей фраза: Не я тебе кохаю, а моє серце – сприймається буквально.
Серця живуть немов окремо від людей, вони навіть здатні самостійно пересуватись по дорозі й людині це не завдає жодної шкоди. Єдине, коли людина зовсім не зможе вижити, це якщо вона буде дуже далеко від власного, або чийогось іншого, вільного від власника, серця. Ще у їх всесвіті вони можуть
обмінятись серцями, але емоціональні відчуття, які виказує серце буде відчувати саме власник, а не носій.
Таким чином, одна людина може відчувати біль іншої, але не може відчувати кохання до когось. Єдине, що вони можуть відчути це шалену пульсацію.
А ось наша героїня через деякі проблеми зі здоров’ям була змушена переїхати ближче до людини, у яку закохалось її серце. Саме це порадив їй лікар, коли вона вкотре прийшла зі скаргою на біль у серці.
Через дурнуваті забаганки людського органу дівчині довелося змінити не лише місце проживання, а й роботу. У своєму рідному містечку вона була чудовим психологом і досить багато заробляла. Та переїзд витяг з неї чималі кошти, попри це, їй довелося винаймати квартиру, адже для купівлі гарного варіанту вона поки не знайшла.
Тож, коли вона дістала серце зі спеціальної кишеньки на її тілі, воно швидко сплигнуло додолу й помчало крізь натовп.
Зачекай, хто-небудь, схопіть моє серце, мг – дівчина вже бігла пробираючись крізь натовп людей, а її серце було ледь помітне.
#4674 в Любовні романи
#1135 в Любовне фентезі
#2058 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 19.07.2026