Повернення Аліни додому стало сумішшю полегшення та шоку. Вона була виснажена, її тіло носило сліди експериментів, але в її очах, що були такими ж ясними, як у Анни, горіла жага до життя. Дмитро та Олена оточили її турботою, намагаючись компенсувати роки страждань і ізоляції. Софійка, хоч і була спантеличена, побачивши двох "матусь", інстинктивно відчувала тепло і ніжність, що виходили від Аліни.
Перші дні були присвячені медичній допомозі та психологічній реабілітації Аліни. Вона розповідала про "Проект 'Ехо'", про те, як їх з Анною, ще з дитинства, обрали для генетичних досліджень через їхню унікальну близнюкову спорідненість. Професор Васильєв, одержимий ідеєю "передачі сутності", вивчав, як емоції, спогади і навіть риси характеру можуть передаватися через генетичний код і, можливо, через біологічні органи. Анна, дізнавшись про небезпеку експерименту, намагалася приховати Аліну, але Артем, який мав свої зв'язки з професором Васильєвим, знайшов її і використав для своїх цілей. Він бачив у "Проекті 'Ехо'" можливість контролювати людей, а не лише маніпулювати ринком органів.
"Артем знав про цей проект, — розповідала Аліна слабким голосом, — Він допомагав Васильєву, сподіваючись отримати доступ до його розробок. Він хотів використовувати це для створення "ідеальних" маріонеток, які будуть йому підконтрольні. Він вірив, що може контролювати навіть саму особистість людини, якщо отримає доступ до її генетичного коду і пам'яті".
Олена слухала її, і відчувала, як слова Аліни резонують з її власними відчуттями. Її зв'язок з Анною, її спогади, її інтуїтивне знання речей, яких вона не могла знати, тепер отримали страшне, але логічне пояснення. Вона була живим доказом успіху "Проекту 'Ехо'".
"Ти... ти відчуваєш Анну?" — запитала Аліна, її очі були сповнені надії.
"Так, — відповіла Олена, і її очі наповнилися сльозами. — Я відчуваю її любов до Дмитра, до Софійки. Я відчуваю її радість і її біль. Я навіть іноді бачу її спогади, ніби вони мої власні".
Аліна посміхнулася. "Вона жива. Моя сестра жива. У тобі".
Ця розмова зцілювала їх обох. Аліна відчувала, що її сестра, хоч і померла, продовжує жити. А Олена, яка так довго сумнівалася у своїй власній ідентичності, тепер розуміла, що вона не просто носій чужого серця, а унікальна особистість, яка об'єднала в собі дві душі.
Дмитро спостерігав за цим дивним, майже містичним зв'язком. Він бачив, як вони з Оленою стають ближчими, як Софійка обіймає обох, не розрізняючи, хто з них "справжня" мама. Це було складно, але водночас дивовижно.
Проте, їхня радість була затьмарена одним питанням, що продовжувало висіти в повітрі. Професор Васильєв, хоч і був заарештований, не розкрив усіх таємниць. Залишалися питання про повний масштаб "Проекту 'Ехо'", про інших учасників, про його справжню мету. І що найважливіше — чи була якась довгострокова небезпека для Олени, яка несла в собі генетичний відбиток Анни та її "експериментальні" особливості?
Одного вечора, коли Аліна вже почувалася достатньо добре, щоб прогулятися садом, вона зупинилася біля старого дуба. Вона провела рукою по його шорсткій корі.
"Цей дуб... Анна любила його, — тихо сказала Аліна. — Вона завжди казала, що тут вона відчуває найбільший спокій".
Дмитро підійшов до неї. "Анна залишала тут якісь свої дрібниці. Можливо, тут є щось ще?"
Аліна, ніби інтуїтивно, провела рукою по стовбуру дерева і раптом її пальці намацали невелику щілину. Вона відсунула шматок старої кори, і всередині, у потаємній порожнині, виявилася маленька, герметична колба. Вона була наповнена якоюсь рідиною, і на її дні лежав ще один мікрочіп, менший, ніж попередній, і з якимось дивним символом.
"Що це?" — прошепотіла Олена, яка підійшла до них.
Аліна взяла колбу, її обличчя зблідло. "Це... це те, чого найбільше боявся Васильєв. Це його справжня мета. Це не просто генетичні дані. Це сироватка. Сироватка, яка може... змінити пам'ять. Зробити людину абсолютно іншою. Або... відновити її повністю".
Дмитро відчув, як холодна хвиля жаху пробігла по його спині. Сироватка, що змінює пам'ять. Це було набагато страшніше, ніж він міг собі уявити. І хто знав, які ще таємниці ховалися в цьому "Проекті 'Ехо'"? І яка небезпека тепер загрожувала Олені, яка несла в собі серце Анни, і, можливо, була пов'язана з цим генетичним експериментом? Перехрестя долі, здавалося, ніколи не закінчиться.
#6822 в Любовні романи
#2813 в Сучасний любовний роман
#1729 в Жіночий роман
Відредаговано: 27.07.2025