Розділ 1

– Яке безглуздя! Чому ми маємо брати у цьому участь? Невже наша родина настільки у плачевному стані?! 

Це репетувала моя сестра Селеста, яка активно і певно все своє життя боролася з традиціями нашого суспільства.

– Доню, – вчергове намагалася знизити градус напруги мама, – ти маєш розуміти, що не ми вирішуємо як вчинити. Прийшло запрошення і ми не можемо його ігнорувати. В мене троє повнолітніх незаміжніх доньок, тому це було очікуємо і я тобі не раз про це говорила. 

– Дикість. Все це дикість. Чому я повинна виступати у ролі товару, який будуть оцінювати ті кляті дракони? Кора? Лілі? Чому ви мовчите? Вас все влаштовує? – роздратовано звернулася Селеста до мене та до своєї двійняшки Лілі, яка за характером була повною протилежністю нашій “колючій” та принциповій сестрі.

– Але я не проти, – трохи нерішуче мовила Лілі. – Ніхто ж не змушуватиме тебе приймати пропозицію. Це просто чудова можливість познайомитись з… драконами й не тільки. Там будуть ще інші цікаві молоді люди. Де ти скільки зустрінеш?

– Аааа!! – Селеста схопила себе за темне густе волосся, але в мене було таке враження, що вона б, аби не присутність мами, схопила так Лілі. – Ти, як завжди, думаєш тільки про чергову романтичну пригоду. Готова вискочити заміж вже хоч завтра, хай би він тільки красунчиком був.

– Чому тільки красунчиком? – тихо пробубоніла Лілі. – Розумний, заможній і красивий Іллай дійсно в мене викликає захоплення, тому я дійсно не проти познайомитись з цим драконом ближче.

Іллай і Каспіан Даргарни це брати й нащадки чорних драконів. Даргарни – одна з найвпливовіших сімей драконів. Саме від них і прийшло запрошення на літній сезон. 

– Ти бачила його всього лише тільки раз в житті, – гнівалася Селеста, а потім вона перевела свою увагу на мене. – Кора, ти чого мовчиш? Нам треба буде знаходитись у домі Даргарнів три місяці. Все літо коту під хвіст. І терпіти всі ті умовності та правила!

– Доню, – знов заговорила мама, не даючи мені можливості відповісти Селесті. – Це ж не буде цілодобовий марафон. Там заплановано тільки три офіційні бали й кілька подій між ними. Все. Весь інший час ми просто проведемо у чудовому розкішному місці, адже всім відомо, що маєток Даргарнів це як маленька країна. Там зовсім інше життя і це наш шанс…

– Шанс!!? – знов обурювалася злюча сестра. – Ми нащадки смарагдових змій. Ми теж колись мали такі маєтки, а тепер ми маємо бити поклони перед нащадками драконів, з якими колись наші прадіди були на одному рівні! Ми не якісь там саламандри чи, ще гірше, вовчиці – без гідності та лише з інстинктом розмноження. Ми змії!! Наша кров…

– Наша кров нічого не варта, Селесто. Світом правлять дракони. Ті, хто зберіг фізичну магію, – холодно перебила сестру мама. – А нашій родині, – виразний погляд у мій бік, – треба ще дякувати усім святим за таку можливість відновити репутацію у суспільстві. Якщо хоч одна з вас зможе знайти собі пару під час літнього сезону у домі Даргарнів – ми вийдемо з цієї жахливої кризи й забудемо про події останніх років. Тобі, Селесто, треба просто витерпіти й не показувати надто відверто своє невдоволення. Я лише маю надію на нашу Лілі. 

– А як щодо Кори? – запитала сестра в мами, але вже пронизувала поглядом мене. – Справді, Коро, скільки ти ще будеш мовчати? На тебе це не дуже схоже. 

– Не хотіла вас перебивати, – спокійно відповіла на випад Селести. – Я не маю жодних планів на літо. Заміж не збираюся, але з радістю підтримаю нашу Лілі й всіляко сприятиму її бажанню покорити серце Іллая Дарагарна. Якщо не Іллая, то там ще є Каспіан. Нам і він підійде.

– Каспіан мене лякає, – тихо додала Лілі, поки Селеста шоковано сідала у крісло, яке знаходилося навпроти мого. 

Звісно сестра була вражена. Я знала, що в неї буде саме така реакція. Знала, що це здивує навіть маму, бо я раніше була такою ж як і Селеста. Та що там казати – старша сестра завжди була для мене прикладом. Але зараз все змінилося, бо я маю мету, яка змушує мене бути гнучкою. 

Моя ціль важливіша за мою честь і гідність. Це ціна життя. Не мого. Життя найріднішої для мене людини. Життя того, чиє ім'я заборонено згадувати у нашій родині. 

Можливо вони всі викреслили його зі своєї пам'яті, можливо забулися і навчились жити так, ніби його й не існувало. Всі та не я. Я не здатна викреслити чи забути того, хто є частиною мене, навіть якщо він заслуговує на це... 

Якби не моя ціль, я б, так само як Селеста, обурювалася такій перспективі – бути одною з дівчат на фактично відборі для нащадків драконів та їхніх друзів. 

Це щорічна традиція, яка на думку нашого імператора дозволяє нижчим за статусом або фінансовим положенням родинам отримати шанс на розкішне життя. 

А по факту це черговий експеримент для стимуляції магії драконів. Практика показує, що схрещення нащадків різних перевертнів спонукає до народження сильної магічної крові. 

Іншими словами – якщо нащадок драконів одружиться з нащадком змій, вовків, саламандр чи навіть скорпіонів, то народиться саме сильний дракон, адже його кров буде боротись за першість і стане ще сильнішою, що приведе до фізичних проявів магії та подальшого панування над іншими слабшими расами. 

Я це все чудово розуміла та от тільки ні Селеста, ні мама не знали й ніколи не дізнаються мою таємницю – саме я є причиною того, що ми отримали запрошення на цей літній сезон. Саме я зробила все, щоб потрапити у дім родини Даргарнів.