Твої очі кольору листя

Пролог

Кажуть, осінь створена для прощань. Вона забирає тепло, зриває листя з дерев і нагадує про все, що ми так старанно намагаємося забути, але іноді саме восени доля повертає нам те, що ми колись втратили.

Розалія приїжджає до маленького міста, де кожна вулиця зберігає відлуння її минулого. Вона мріє про тихе життя, вечори з книжкою, гарячий чай із корицею та спокій, якого їй так довго бракувало. У її планах немає місця для кохання.

Та одного дощового вечора вона зустрічає незнайомця з очима кольору бурштинового листя. Він усміхається так, ніби знає її значно довше, ніж кілька хвилин, а потім зникає, залишивши по собі запах кави, тепло випадкового дотику й дивне відчуття, наче їхня історія вже колись починалася.

Він приховує таємницю, а вона боїться знову довіритися. І поки місто повільно засинає під золотим покривалом осені, між ними народжується почуття, здатне змінити все.

Так іноді, щоб знайти своє щастя, потрібно повернутися туди, звідки колись пообіцяв собі назавжди піти.

Друзі, всім вітання) Бажаю гарних вражень від прочитаного та легкої невимушеності. Всіх теплої осені та здійснення мрій! Обіймаю)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше