Розділ 19. Неможливо пройти повз

Розділ 19. Неможливо пройти повз

– Олівія? – запитав Люк, уважно вдивляючись.
– Вона, – відповів Дан.
– Нас тільки двоє, їх п’ятеро. Що робитимемо? Поки поліція приїде, то... – замовк Люк, не бажаючи озвучувати те, що могло статися.
– Розберемося без поліції. Це з нею вони герої. От хитаються від алкоголю, мов від вітру, – мовив Дан. – У мене в багажнику є дві біти.
– Що?! – здивувався Люк.
– Біти, – повторив Дан, виходячи з автівки.
– А ти, як виявилося, страшна людина, що такі речі з собою возиш. Треба бути обережнішим з тобою у висловлюваннях, – жартував Люк, розуміючи, що їм зараз може дістатися.
– От думай, перед тим, як щось говорити, – відповів Дан та відкрив багажник. Люк взяв одну з біт.
– Вражає, – відчув усю вагу біти Люк. – Навіть не питатиму, що ці речі роблять в тебе в багажнику, хоча дуже цікаво.
– Біту подарували Майклу, він кілька разів грав нею, я його відвозив на гру, от і лишилася у багажнику. А другу довелося придбати, аби тренуватися, – пояснив Дан, коли вони пішли у бік машини, де кричала Олівія не своїм голосом.
– Чого волаєш, хвойдо? – почав реготати якийсь покидьок та поклав її на капот. Інший зафіксував її руки на машині, не даючи можливості захищатися.
– Не торкайтеся мене! – кричала білявка. – Не смійте!
– Ти чого? Ми тобі зараз зробимо приємно, – мовив хлопець, який розірвав її сукню, оголюючи тіло.
– Напевно, ти не знаєш, що насиллям ти не зробиш приємно нікому, – мовив Дан, привертаючи до себе увагу.
– Що, ви також хочете? Ставайте в чергу. Спочатку ми, а потім... – не встиг договорити хлопець, як Дан одним рухом відкинув його від Олівії. Почалася бійка. Алкоголь вимкнув мізки мерзотників, вони вирішили, що можуть все. Дан та Люк пустили в хід не тільки кулаки, але й біти.
– Ця лярва того не варта, – мовив якийсь з хлопців та сів у автівку. За ним повторили й інші, пакуючись в машину. Водій різко здав назад так, що перелякана Олівія просто скотилася з капота, вала на землю та скрутилася калачиком.
Дан зняв свою куртку та накинув її на Олівію. Білявка не могла підняти очі на своїх рятівників, вона ковтала сльози.
– Можеш встати? – запитав Люк.
Блондин віддав Дану біту та підхопив налякану Олівію на руки. Такою білявку Люк не бачив ніколи. Наче й не Олівія, яка завжди на усіх плювалася отрутою.
Люк акуратно посадив Олівію на заднє сидіння та сів поряд з нею. Дівчина скрутилася та заховала обличчя на грудях Люка. Дан закинув біти в багажник та завів машину. Дорогою він написав у двох словах Зої про ситуацію, яка склалася.

Руданка зустріла Олівію на порозі, вона обійняла дівчину та провела до своєї кімнати. Зої дала дівчині піжаму, прослідкувала, щоб вона випила заспокійливе та заснула. Сон був неспокійним, Олівія кілька разів прокидалася в холодному поті та кричала. Зої була поряд, заспокоювала, обіймала.
Дан та Люк не стали чекати ранку та звернулися до поліції. Варто було покарати тих мерзотників. На вулиці були камери спостереження, але через вечірній час відео були нечіткі. Та за відео з реєстратора на машині Дана вдалося встановити особи кривдників. Але з ними виявилося не все так просто. Хлопці протверезіли від візиту поліції до їх домівок та почали говорити... Та краще вони б мовчали...
Виявилося, що їх найняв Кріс, аби вони налякали Олівію. Хлопець дав їм завдаток, на який хлопці купили алкоголь. Вони повинні були налякати білявку, а в певний момент мав з’явитися Кріс та розкидати усіх. Але алкоголь зіграв злий жарт. Хлопці вирішили, що Кріс заплатив мало. Вони дали прочуханки Крісу, і той не придумав нічого кращого, як втекти, бо йому зламали ніс... Він навіть не викликав поліцію, а кинув Олівію на поталу п’ятьом п’яним хлопцям.
Олівія була ще тим стервом, але Дан і Люк не змогли пройти повз. Якою б вона не була, але жодна дівчина не повинна зазнати насилля, що б вона не натворила.