Розділ 17.4 Ще одна донечка

Розділ 17.4 Ще одна донечка

Сніжана не могла повірити очам.
– Не може бути! – продовжувала твердити жінка.
– Збирайтеся, їдьмо до жіночої консультації. Зробимо УЗД, – запропонувала Зої.
– Але ж...
– Ніяких «але»! – суворо мовила Зої, побачивши розгубленість Сніжани. Такою безпорадною та вразливою Зої вперше бачила Сніжану та вирішила взяти усе в свої руки. – Одягайтесь, а я поки знайду клініку.
Сніжана кивнула головою та пішла до своєї кімнати, аби переодягнутися.
Зої загуглила місцезнаходження клінік, де можна було зробити УЗД, та отримала бажану інформацію. Руданка також подбала про таксі, яке чекало на них біля будинку.
– Ходімо, – невпевнено мовила Сніжана. Її руки тремтіли.
Коли вони сіли до авто, Зої обійняла Сніжану.
– Зої, а якщо це не вагітність? А якщо це якась пухлина? А якщо злоякісна? Я ж не молода? Яка дитина? Мені вже час про онуків думати, – говорила Сніжана зі сльозами на очах.
– Припиніть істерику! Не кажіть дурниць! Ви уявляєте, як Петро та хлопці зрадіють малюку? – мовила Зої.
– А якщо це не малюк? А якщо це пухлина? – продовжувала Сніжана.
– Ось! – Зої взяла руку жінки та поклала на її живіт. – Тут зароджується маленьке життя! Припиніть негайно казати дурниці!
Зої увесь час тримала Сніжану за руку.
– Я боюся, – щиро зізналася жінка, коли вони опинилися перед кабінетом.
– Усе буде добре. Я поряд, – мовила Зої та обійняла Сніжану.
– Дякую, доню, – відповіла Сніжана. Вона бачила впевненість руданки, це заспокоювало. А якщо, і справді, у ній зароджується нове життя? Вони ж були близькі з чоловіком, усе логічно.
Сніжана тремтіла, доки лікарка робила усі необхідні маніпуляції.
– Вітаю, матусю, у вас буде малеча. Стать дізнатися хочете? – запитала жінка.
– А вже видно? – здивувалася Сніжана.
– Так. У вас буде дівчинка. Ставайте на облік та бережіться, – порадила жінка.
– Ще одна донечка, – мовила Сніжана та поглянула на Зої.
Від цих слів у руданки покотилися сльози. «Ще одна донечка» – це було визнання. Знову! Її любили, нею опікувалися, її визнавали.
Дорогою додому Сніжана та Зої обговорювали, як повідомити іншим. Але сталося не так, як гадалося. Майже на порозі їх зустрів Петро, тримаючи в руках усі чотири позитивні тести на вагітність.
– Доню, то ти вирішила мене зі Сніжаною зробити дідусем та бабусею? – схвильовано запитав Петро.
Він з Даном побачили ці тести, які не заховала Сніжана, і це викликало шок. В першу чергу у Дана. Не вірив він, що його Зої може завагітніти від іншого. Хто завгодно, але не вона! Чи може? Ні!
Дан пішов до своєї кімнати та ходив з кутка в куток, а Петро, побачивши Зої та Сніжану, які наближалися до будинку, вирішив поставити руданці пряме запитання, аби одразу з’ясувати це.
– Ні, – відповіла Зої.
– Це не її тести, – відповіла Сніжана. – Доля вирішила, що нам ще рано бути дідусем та бабусею, а от батьками для донечки в самий раз, – відповіла Сніжана, а Петро здивувався ще більше.
– Як? – запитав чоловік та поглянув на живіт дружини.
– Так, ми знову станемо батьками. Цього разу у нас буде донечка, – відповіла Сніжана, а Петро вийшов із ступору, підняв на руки дружину та закружляв її.
– Ура! – вигукнув чоловік. Пара хотіла дітей, але спочатку вони боялися, що дитина може не ходити, як і Дан, а потім вже й думати перестали про дітей. Пізніше у них з’явилися Зої, Майкл, Дерек, яких вони прийняли та полюбили, як своїх дітей, а тепер життя дарує їм сюрприз, якого вони не чекали.
– Постав мене, – попросила Сніжана. – Коханий, я боюся.
– Не бійся. Я ж з тобою, – відповів чоловік.
– Та вік вже не той, а що люди скажуть? – запитала жінка.
– Скажуть, що в нас велика щаслива родина, а в мене гарна молода дружина, яку я шалено кохаю! – впевнено мовив чоловік, обіймаючи Сніжану.
Зої стояла поруч та дивилася на цю пару. Це був чудовий приклад для наслідування. Пара, яка підтримує, піклується один про одного, пара, якій байдуже до чужої думки.
Майкл, Дерек та Дан також вийшли на ганок, бо почули крики.
– У вас буде сестричка, – гордо мовив Петро.
– Сестричка? – перепитав Дан та поглянув на Зої, і тільки зараз зрозумів, який же він дурень!
– Ура! Тепер я не буду наймолодшим! – вигукнув Дерек. – А коли вона буде?
– Треба трошки почекати, – відповіла Сніжана.
– Оце добре! Я якраз навчуся добре пірнати, аби потім вчити сестричку, – мовив малий.
– Тепер я буду старшим братом для сестрички, а не навпаки, – вставив і свої п’ять копійок Майкл.
– Чудово! Йдемо святкувати цю новину! – запропонував Дан та усі пішли до будинку.