Розділ 17.2 Справедливість існує!

Розділ 17.2 Справедливість існує!

Капітан команди «Діамант» повинна була йти, аби отримати кубок переможця, але вона повернулася спиною до членів журі та зробила жест, зрозумілий тільки членам її команди. Дівчата та хлопці стали у велике коло, сплівши свої руки на плечах один одного. Усі завмерли. Кожен чекав на те, що станеться далі. Зої стискала свою долоню в руці Дана та кусала губи. Дан виручив їх. Він зробив більше, ніж міг. Але вона ніяк не могла вплинути на перебіг подій. Дівчата й хлопці з її команди обступили свого капітана та чекали, що ж буде далі.
Капітан команди «Діамант» розвернулася до членів журі та гучно прокричала римівку, яку підхопили усі члени команди:
«Діамант» яскраво сяє,
Честь й повагу ми всі маєм!
Перемогу анулюєм,
За «Орлиць» ми голосуєм!
Капітан підійшла до команди «Орлиць», на чолі із Зої, та кинула свій кольоровий помпон до її ніг. Так зробили усі черлідери команди «Діамант» та стали поруч з учасниками «Орлиць».
– Але... Але... – почав заїкатися суддя та зблід ще більше.
Наступними повторили цей самий жест команди, які посіли друге й третє місце.
– Нам необхідно взяти перерву, аби порадитися, – нарешті видав чоловік. Його телефон розривався, бо Б’янка вела прямий стрім, і цю подію та цього чоловіка, його слова побачили та почули усі.
Коли суддя таки наважився прийняти дзвінок, то роздратований голос з динаміка його телефона одразу оглушив його.
– Якого біса ти твориш?! Що ти собі дозволяєш? Як ти міг так зганьбитися?! Тебе звільнено! Ні, тебе позбавлено ліцензії! – волав не своїм голосом чоловік. Суддя навіть не міг нічого відповісти, тільки хапав повітря ротом. – Негайно вибачайся перед командою! Не знаю, що ти будеш робити, можеш валятися в ногах у того хлопця на протезах, лизати йому п’ятки, але якщо він подасть заяву в суд, і назва нашого конкурсу буде заплямована, я тебе своїми ж руками придушу! Ти мене знаєш!
З динаміка почулися гудки, а суддя відкрив пляшечку з водою та зробив кілька ковтків з неї, навіть не наливши воду у склянку. Його руки тремтіли, колеги перелякано дивилися на нього, а він проклинав ту білявку, яка кілька днів тому перевела на його рахунок кругленьку суму грошей.
Чоловік зрозумів, що на кар’єрі можна ставити хрест. Але як вийти з цієї ситуації? Люди чекають, усі погляди спрямовані на нього.
Зої і Дан не дивилися на чоловіка, вони підтримували один одного. Дан обійняв руданку зі спини, і вона опинилася, ніби в коконі.
– Дякую тобі та твоїй команді, – мовила Зої, коли суддя взяв паузу, і капітан команди черлідерів «Діамант» опинилася поряд.
– Немає за що! Це було несправедливо! Ваш виступ був кращим, – мовила дівчина. – Моє ім’я Валері, і це я маю дякувати тобі, – звернулася до Дана дівчина. Дан зовсім не розумів, у чому справа. – Я бачила, як ти разом з Б’янкою приїздив у центр для дітей з синдромом Дауна. Тоді ти ще був у колісному кріслі. Я добре запам’ятала тебе, бо ті гроші, які ти пожертвував у фонд, врятували мого молодшого брата. Йому потрібні були дорогі ліки, які не могла дозволити придбати наша родина. А завдяки тобі, твоїй підтримці, мій брат живий. Він пройшов лікування та почувається краще. Коли я сьогодні побачила тебе на протезах, я була здивована. Здивована твоєю силою, твоєю старанністю. Ти виконував підтримки так професійно, що я ні на мить не сумнівалася, що ти є членом команди «Орлиці». Ти врятував життя моєму брату і є прикладом для наслідування, – досить гучно мовила Валері.
– Дякую тобі, Валері, – відповіла Зої та обійняла дівчину. Руданка розуміла, наскільки важливими, доречними та цінними були слова дівчини.
– Шановні учасники змагань, вболівальники, увага! – почувся жіночий голос. Мікрофон у свої руки взяла жінка, яка вовком дивилася на голову журі, коли він оголошував результати, та була незгідна з його рішенням. До того ж, це було його одноосібне рішення дискваліфікувати команду «Орлиці». – Друзі, спортсмени, черлідери! Я пишаюся тим, що у цьому божевільному світі молодь досі знає, що таке совість, порядність, чесність та професіоналізм! Я пишаюсь вами! Усі спортсмени сьогодні одноголосно підтримали учасників команди «Орлиці». Це сталося не просто так! «Орлиці» сьогодні літали, як справжні пташки: високо, стрімко, майстерно! «Орлиці» довели, що черлідери – це не просто спортсмени, а люди, які вміють тримати удар, які вміють оцінювати себе та робити висновки! – жінка говорила щиро, натхненно та від душі. Це була жінка елегантного віку, яка привела до перемоги не одну команду черлідерів. Її постійно запрошували на змагання, але, на жаль, не завжди рахувалися з її думкою. Зараз був її час.
– Ура!
– Браво!
– Вона каже правду! – загули трибуни.
– Справедливість існує, як існує порядність та відданість своїй справі! Я оголошую переможцем цьогорічних змагань з черлідингу команду Стенфордського університету «Орлиці»! – оголосила жінка. Трибуни вибухнули криками радості.
Зої обійняла Дана. Це була їх перемога. Перемога над стереотипами, перемога над несправедливістю, перемога підтримки, довіри та кохання.