Розділ 15.1 Хто такий "бабій"?
- "Бабій"? - перепитав Петро, а на його відповідь чекали усі, затамувавши подих.
- Угу, - відповів Дерек, не підозрюючи, що Петро намагається активно думати, аби видати якесь пояснення цього слова Дереку.
- А де ти чув це слово? - запитав Петро, і тепер напружився Майкл.
- Я сьогодні чув це слово двічі, - відповів Дерек серйозно. - Вперше "бабієм" наша вчителька міс Борено назвала вчителя фізкультури та дала йому по обличчю, коли він приніс їй букет квітів. Вдруге, сьогодні я почув це слово від однокласниці Майкла. Вона сказала, що він бабій, бо фотографує кожну дівчину з гарним личком, - пояснював Дерек. - От я не розумію цих жінок, - важко видихнув малий. - До них з квітами, їм фотографії, а вони незадоволені.
- Ну, жінки бувають різні, - спробував відійти від теми Петро.
- То хто такі ті "бабії"? Ті, кого сварять, що вони роблять щось приємне? Хм, а для чого тоді робити щось приємне, якщо вони будуть сваритися, - філософськи мовив Дерек.
- Ні, Дереку, це слово має дещо інше значення, - таки спробував пояснити значення слова Петро. - "Бабій" це той, хто приділяє увагу одразу ж кільком жінкам, а не одній.
- То ти в нас також "бабій"? - здивувався Дерек, а всі ледь стримували сміх.
- Ні! - категорично відповів Петро.
- Але ж ти приділяєш увагу і мамі, і Зої, - зауважив Дерек.
- Я кохаю свою дружину, - мовив Петро та поцілував руку дружини, яка сиділа поруч. - А Зої мені як донька. Я дбаю про неї, люблю її, але зовсім інакше.
- То "бабій" це той, хто приділяє багато уваги усім однаково? - намагався зрозуміти Дерек.
- Так. От скажи, чи є у школі якась дівчинка, яка тобі подобається? - запитав Петро.
- Так, - мовив Дерек та засоромився. Він був таким милим у цей момент.
- От уяви собі, що ти приділяв би увагу, робив би компліменти, дарував би квіти, грався не з однією нею, а з кількома дівчатами. Їй би було б образливо, що ти приділяєш увагу не одній їй, але й іншим дівчатам.
- Ні, я ж не бабій! - вигукнув Дерек. - Але я зрозумів одне. З жінками дуже складно.
Усі розсміялася, але Зої після вечері пішла до кімнати Майкла.
- Братику, то через що тебе бабієм обізвали? - поцікавилася Зої, бо раніше за ним не помічала надмірної уваги до дівчат.
- От же ж Дерек! Не вміє тримати язика за зубами, але має вуха, як у слона, що саме чують, - ображено сказав хлопець.
- Добре, якщо не хочеш, не кажи, - мовила Зої, не бажаючи тиснути на брата.
- Та ні, все нормально. Просто одна дівчина, яка мені подобається, побачила у моїх соцмережах фотографії Агати, які я знімав, та подумала, що вона мені подобається. Ні, Агата приваблива, але не у моєму смаку. До того ж з таким характером, що Боже збав!
- З яким таким? - усміхнулася Зої.
- Як в тебе! - відповів Майкл.
- Агов! Нормальний в мене характер, - розсміялася Зої.
- Не знаю, як тебе Дан терпить. Та ви обидвоє з Даном якісь ненормальні щодо роботи, занять та один одного.
- Нічого собі заяви, - ледь стримувала сміх Зої. - А ти запропонуй тій дівчині, яка тебе бабієм обізвала, фотосесію. Я думаю, що вона не відмовить. Якщо хочеш, то я поговорю з її батьками, аби забрати вас обох зі школи та відвести у студію.
- Непогана ідея, - розмірковуючи, відповів Майкл.
- Ну, у твоєї нестерпної сестри також інколи бувають непогані ідеї. На добраніч, мій братику з янгольським характером, - відповіла у його ж манері Зої та пішла до своєї кімнати.