Розділ 11.2 Гаплик

Розділ 11.2 Гаплик

Сніжана весь час підганяла чоловіка, аби їхав швидше. Як тільки автівка зупинилася, Сніжана виром полетіла до представників соціальної служби, які силоміць тягнули дітей до машини.

– Що тут відбувається?! – досить агресивно запитала Сніжана. – Відпустіть негайно хлопців!

Представники соціальної служби розгубилися. Майкл скористався моментом та з усієї сили наступив чоловіку, який його тримав, на ногу, а Дерек вкусив руку жінки, яка його тягнула.

– Я – родичка! – впевнено сказала Сніжана і діти побігли до неї та заховалися за її спиною. – Що тут відбувається?! Негайно поясніть!

– Він мені зробив боляче!

– Малий мене вкусив! – кричали соціальні працівники.

– Якщо ще хоч пальцем торкнетеся дітей, то я ще не так вкушу та зроблю вам боляче! – не на жарт розійшлася Сніжана. – Стійте, де стоїте! Петре, викликай поліцію! – звернулася до чоловіка Сніжана. – Тут спроба викрадення дітей відбувається!

– Яке викрадення? Ми... – почав було чоловік, розтираючи ногу.

– Ви – нелюди! Це ви так з дітьми поводитеся?! Нічого! Це вам зараз профілактика.

Майкл та Дерек стояли за спиною Сніжани та розуміли, що з цією жінкою їм нічого не страшно. Вона точно може когось покусати, у цьому немає жодних сумнівів.

Біля будинку зупинилася машина і з неї вилетіла схвильована та бліда Зої.

Дерек і Майкл не поспішали виходити з-за спини Сніжани.

– Що тут відбувається?! – войовничо запитала Зої.

– Вітаю, моя люба, – мовила Сніжана та обійняла спантеличену руданку, прошепотівши їй на ушко: – Підіграй мені. Я – мама Богдана.

– Що тут відбувається? Ви хто? – звернулася до соціальних працівників Зої. На душі трохи відлягло. Не такою вона уявляла першу зустріч з батьками Дана, ой, не такою. Але хвала всім вишнім силам, що вони приїхали вчасно. Поряд з цією жінкою вона почувалася впевненіше.

– Оці двоє намагалися викрасти дітей. Ми вчасно приїхали, бо тягнули вже їх до машини, – голосніше додала Сніжана.

– Ми не викрадачі, а представники соціальної служби. Ми отримали дзвінок, що двоє неповнолітніх перебувають незаконно на території чужої приватної власності без дорослих. Ми не могли не відреагувати на сигнал, – намагалася пояснити ситуацію жінка та розтирала місце на руці, куди її вкусив Дерек.

– Сигнальну ракету тобі в дупу, а не сигнал, – огризнулася Сніжана. – І де той сигналізатор?

– Це власник будинку, – вставив і свої п’ять копійок чоловік, бо зрозумів, що, хоч і з акцентом, але досить гучно мовила Сніжана.

– Ми винаймаємо цей будинок не один рік, – заперечила Зої.

– Он чоловік, який назвався власником будинку та показав усі документи на нього, – представник соціальної служби перевів стрілки на іншого, бо зрозумів, що зі Сніжаною не варто сперечатися, бо точно покусає!

Усі синхронно подивилися туди, куди показав працівник соціальної служби. На ганку стояв чоловік з паперами в руках.

– Ну, все, йому гаплик, – тихо мовив Дерек та з цікавістю дивився за реакцією Сніжани та Зої.