Розділ 4.1 Фото
Зої зачинила за Патріком двері та прийняла рішення, що погодиться на пропозицію Дана. Патрік в останній час думав тільки про гроші та погоджувався на будь-які умови, особливо не цікавлячись, де потрібно виступати та перед ким. Ну, не йому ж потрібно було виступати.
Вклавши братів, Зої знову взяла куртку Дана. Чомусь вона була така тепла на дотик. Руданка не втрималася та вдруге дістала фотографію тої дівчини.
– Гарна, – тихо мовила Зої.
Руданка роздивлялася деталі на фото, а потім перевернула світлину іншим боком. Підпис вона не розібрала, бо він був зроблений незнайомою їй мовою, але сердечка та малюнки поцілунків про багато що говорять.
– А що ти думала, дурепо, що ти можеш бути цікавою? – мовила Зої та поклала фото на місце.
Зої довго не могла заснути, увесь час думала. Руданка злилася на себе, на долю, на Дана. На себе, що показала свою вразливість. Це вперше незнайомець побачив страх у її очах. На долю, що така несправедлива та щоразу підкидає нові виклики, на Дана, що не писав та не телефонував. Ну то й що, що вже дванадцята. Він же є у мережі.
– У мережі! Точно! – вигукнула Зої та знову побігла до куртки Дана, яку лишила у себе в кімнаті.
Зої не знала нічогісінько про хлопця, крім імені. Вона ж і номер його не запитала, а записала йому свій. Не буде ж вона будити серед ночі Майкла, щоб дізнатися номер телефона Дана.
Зої сфотографувала світлину дівчини, яка мило усміхалася та налаштувала пошук. За кілька секунд Зої отримала результат.
– Вау, – мовила Зої та сіла на ліжку. Вона побачила ту дівчину зі світлини на модних показах, дізналася, що вона не просто модель, але й обличчя кількох брендів. Зої знайшла соцмережі дівчини. Фотосесії, реклама, покази... Серед сотень гарнющих фото, Зої знайшла і фотографії з Даном. Ці фотографії викликали двоякі відчуття. По-перше, Дан не обманув, що знайомий з цією дівчиною. Та й дівчина не проста, вона точно може їй допомогти зі своїми зв’язками. По-друге, чомусь їй було не дуже приємно дивитись на фотографії, де вони разом з тою дівчиною жартували, показуючи одне одному язики, обіймалися... От як так можна? Було видно, що вони близькі. Але наскільки? Брюнетка була красунею, та й Дан привабливий хлопець. Зої навмисно поглянула на останні фото та помітила там руданя та юну руданку, які обіймали брюнетку. Було ще кілька фото з хлопчиком. Зої з фотографій зрозуміла, що той рудань – пара брюнетки. Її трохи попустило і вона змогла заснути.
Не спала не тільки Зої. Дан також думав про руданку. Йому кортіло зателефонувати дівчині, але він стримував себе з останніх сил, бо для Зої було й так багато нової інформації.
Коли його телефон ожив мелодією у руках, він аж здригнувся. Та екрані знову висвітилося фото Злати.
– Привіт, Банане! Цього разу я від тебе не відстану. Розповідай, що сталося, – почувся голос Злати з динаміка.
– Привіт, Полуничко. А чому ти вирішила, що щось сталося? – усміхаючись, запитав Богдан.
– Бо я тебе надто добре знаю. Ти таким голосом говорив, що я усе зрозуміла. Хто вона? Навіть не думай заперечувати! – наполягала Злата.
– Злато, я закохався, – щиро відповів Богдан.
– Ура! Ти з приводу неї хотів поговорити? – запитала Злата.
– Так. Мені потрібна твоя допомога, – відповів Богдан та зрадів, що все так складалося і Злата сама зателефонувала.
– Приїхати, щоб розповісти твоїй подружці, який ти офігенний? Та без проблем, я... – одразу ж почала лепетати Злата.
– Ні, не треба приїжджати, – мовив Дан, бо добре знав Злату.
– Агов! Це ти так не бажаєш мене бачити? Вона тебе, часом, по голові нічим не вгріла? Бо якщо ні, і ти мене не бажаєш бачити, то я приїду та вгрію, – жартувала Злата.
– Я тебе завжди радий бачити, – відповів Богдан. – Але мені потрібна твоя допомога в іншому. Розумієш, Зої...
– Ой, яке гарне ім’я! Також на «З» починається. Вона така ж сама злюка, як і я? – сміялася Злата.
– Майже, – усміхнувся словам подруги Богдан.
– Агов! Та яка я злюка?! – награно обурилася Злата.
– Найкраща, – відповів Богдан.
– Що саме потрібно? Кажи ближче до суті, бо Левчик спить, – мовила Злата.
– Я тобі надішлю кілька світлин Зої. Ти побачиш, яка вона гарна
– Для чого довго тягнути? Я зараз вийду до вбиральні та увімкну гучний зв’язок. Надсилай мені світлини, – мовила Злата, яка завжди звикла вирішувати усі питання одразу. – Все, я увімкнула гучний режим. Чекаю.
Богдан усміхнувся та також перейшов на гучний зв’язок, що б надіслати Златі кілька фото, які він заскрінив з соцмереж Зої.
– Є! – мовив Богдан, в очікуванні вердикту подруги.
– Ваааау! Банане, а вона така гаряченька. Не дарма ти на неї око поклав. Хто вона? – зацікавлено запитала Злата.
– Вона навчається у тому ж університету, що і я. Їй дуже потрібна робота. Ти не могла б запитати у Соломії, чи своїх знайомих, чи є якась робота для неї? – запитав Богдан. Трохи промовчав та додав: – Але щоб трохи менше усіляких придурків довкола.
Відредаговано: 22.01.2026