7

Олена Шепп з цікавістю спостерігала за тим, як рудий хлопець бережно і ніжно допомагає її учениці спуститися з магнітки на стабільному полі. Спеціально на вікні наближення включила на максимум, бо справді цікаво.

За плечем стояв онук, теж спостерігав і сопів, як їжак. Аж хотілося схопити щось не важке і стукнути його по голові. Щоб до тями прийшов.

Рудий хлопець чим далі, тим більше здавався Олені на когось схожим, а цей бовдур відволікав. От рухи, постава, вроджена легкість ходи, чи щось таке, що одна знайома в манекенщиках і танцівниках дуже цінить, навіть нульовика може взяти на учнівсвтво. Посмішка, те, як примружуються очі. Погляд вихоплював знайомі риси, а в ціле цей пазл не складався.

— Не розумію, — нарешті розродився словами Руслан. — Він іще й соціальщик з сім’ї, за котрою навіть нагляду не було, в такій дірі жили.

— Ти продовжуєш копатись в його біографії? — здивувалась Олена. — Хоча, з таким стартом, та те, до чого він прийшов в своєму віці… дуже розумний хлопець.

— Чи йому щастить. Чи хтось допоміг. Чи…

— Ще скажи, що Аліна не знає звідки він взявся і втече з криками, як дізнається, — пробурчала Олена несхвально.

— Може й не знає.

— Впевнена, що знає, — відрізала жінка, бо заважає ж думати.

Руслан знову спробував зображати їжака, потім тихо вилаявся під ніс. Бо парочка ніяк не могла розійтись кожен по своїх справах. Розмовляли про щось, ледь не стикаючись носами.

— Я ж казала, вона не для тебе, — вирішила хоч щось пояснити Олена. Хоча й була впевнена, що марно.

Руслан кинув на неї погляд.

— Ти в свої тридцять з хвостиком ось ні на стілечки не розумієш жінок, — сказала, притиснувши ніготь великого пальця до кінчика вказівного. — Точно як твій батько. Він думав, що твоя мати перестала з ним сперечатися і чогось вимагати, бо зрозуміла свою неправоту і вирішила не псувати йому настрій. А їй просто набридло і стало байдуже. Вона дочекалася слушного для себе моменту і подала на розлучення. Він тоді так здивувався.

— А я чого не зрозумів? — спитав Руслан.

— Коли така дівчина, дуже молода, допитлива, життєрадісна, гарна, пірнає з головою в роботу, у неї щось не так. На ображену життям вона не була схожа. На ту, котра пережила якусь трагедію і намагається не те, що зібрати себе в купу, а хоча б відволіктись від реальності — теж. А після цих причин найвірогідніша іще одна. Дівчина закохана, але коханий, чи кохана, мало що, примудрився її образити і вона заповнює свої дні роботою, щоб не думати про нього. А ти, вибач вже, не той чоловік, котрий зможе на це якось вплинути. В тебе в голові сидять казочки про красунь. Мовляв, всі жінки люблять квіти і прощають геть усе, якщо всучити якусь блискучу штучку. А коли котрась не хоче грати в цю цікаву гру, ти не знаєш, що з ними робити. Хоча гірше, коли ти чомусь думаєш, що хоче. Що можна чкурнути завойовувати дівчину, котра всім потрібна і відкупитись якимось контрактом від тієї, котрій якимось дивом був потрібен ти.

— Е?

— Я все про тебе знаю! — наголосила Олена. — Підозрюю, що ти навіть тягнути в постіль ту з дупою не збирався, головне, щоб такі ж бовдури, як ти, були переможені. А потім би радісно повернувся назад, задобрив контрактом і вона б кинулась на шию зі сльозами і вдячністю.

— Ну, не те щоб, — невпевнено сказав Руслан.

— Я ж кажу, нічого ти не розумієш в жінках. Так, іди звідси, мені потрібно провести аналіз.

Руслан хмикнув і пішов. Мабуть розмовляти з Аліною, бо вона нарешті наговорилась зі своїм рудим і попрямувала працювати і вчитись.

Трішки подумавши, вона перенесла зображення з вікна на літтоп і запустила аналіз подібностей з людьми зі свого оточення, починаючи від родичів і закінчуючи випадковими перехожими, котрі зафіксувались у нього в пам’яті.

Якщо чесно, Олена розраховувала, що на цей аналіз піде кілька годин і якогось прийнятного результату так і не буде. Але літтопу знадобилось трішки менше хвилини, щоб видати результат зі співпадінням на сімдесят три візуальних припущення.

— Це ж треба? — здивувалась Олена, вирішивши зупинитись на цьому. Бо якщо схожий саме на цю жінку, чому дивуватися, що так око муляє? — Щось давно я з нею не розмовляла. Ось і привід є.