4

Як виявилося, відсутність Дениса дуже впливає на відпочинок біля води. Ось обов’язково знайдеться хтось, хто вирішить, що дівчина сидить наодинці тому, що його, такого всім потрібного, чекає. І здавалося б, кругом купа людей, діти бігають. І сама дівчина в джинсах, футболці і без натяку на макіяж. Останній дурень повинк був здогадатися, що вона не заради знайомств сюди прийшла. Так ні, підійшло, стало поряд і стояло деякий час, дратуючи своєю присутністю. Роздивлялося мабуть. А то ж до першої ліпшої свою дорогоцінну персону нести не можна. Потрібно впевнитися, що дівчина симпатична.

— Привіт, — нарешті зволив заговорити хлопець. Ледь старший за Аліну, вдягнутий в «модну цим літом» футболку з косою, уже розтягнутою і провислою горловиною. Ще й голографічний крокодильчик підморгував в районі серця на випадок, якщо котрась про модність футболки не здогадається.

Аліна промовчала. А то тут привітаєшся і все, стопроцентно буде вважати це сигналом до майбутніх відносин зі стрімким розвитком, причому в неї вдома, де вона іще й домашньою їжею нагодує.

— Ти мовчазна, — заусміхався незнайомець.

Аліна продовжила його ігнорувати.

Ну от що за придурок? З тобою ж явно не бажають знайомитись. А цей витяг з кармана накопичувач сигналів, теж модної форми, схожої на бджолину соту.

— О, все в порядку. А то здалось, хтось мою лялечку чіпає, — пробурмотів, але так, щоб вона добре розчула. — У мене кіші-фанс.

Аліна підперла рукою підборіддя і стала старанно дивитися на річку. Вона поняття не мала, про що він каже і їй на те було начхати. Але розмовляти з подібними типами точно не можна. Не відчепиться ж.

— Слухай! — вигукнув він так, наче тільки що вирішив всі земні проблеми разом. — Давай прогуляємся по берегу. Чого на одному місці сидіти? Та й галасливо тут. Малі якісь бігають і як їх мамки не бояться, що попадають в воду і потопляться? Пройдемся он туди. Там бар є з тим кольоровим льодом, котрий такі красунечки як ти люблять.

Аліні дуже хотілося його послати. І зовсім не в бар по лід. Але вона знову промовчала, просто встала, щоб самій відійти від придурка, раз він мовчазних натяків не розуміє.

Але цей бовдур знову зрозумів щось своє, розцвів в посмішці.

— А ще з мене квіти, але це вже коли далі підемо, — пообіцяв, не цікавлячись, чи потрібно їй хоч щось від нього.

Аліна підібрала каремат, на котрому сиділа, повісила його поверх рюкзака, обійшла придурка по доволі широкій дузі і пішла собі вздовж берега. В протилежний бік від того, в котрий хотілося незнайомцю, з його барами і квітами.

— Ей, не туди! — вигукнув він тим впізнаваним тоном, котрим зазвичай відлякують пса від кущів, в котрих він знайшов особливо пахучу какашку. — Бар з того боку!

По тону він явно хотів обізвати Аліну дурепою.

— Та відчепись ти! — не втрималась вона і прискорила крок, бо він спробував за руку ловити.

Прямих слів придурок теж не зрозумів. Він на мить завмер і помчав слідом.

— Дівчино, не можна ж так знущатися з чоловіків, одинокою залишитесь і так і будете сидіти одна коло річки, може навіть з вудкою. Давай краще розважатися, почнем з того дурнуватого льоду, кілька шотів, а потім визначимося.

— Ідіот, — втрутилась в диво-розмову Кітті.

— Поліцію викличу! — пообіцяла Аліна, не зупиняючись.

— І що скажеш? Хлопець загравав, нічого поганого не робив, а я ціну собі вирішила набити? Я б таких штрафував.

І він таки схопив її за руку.

А далі все сталося якось саме собою, бо коли Денис намагався навчити елементарному самозахисту, в неї нічого не виходило, і він зрештою подарував кросівки і велів відразу утікати, активуючи виклик поліції, якийсь дрон точно прилетить. Аліна сердито пирхнула, зробила півкроку назад і з усіх сил наступила на ногу, врізала долонею в ніс, просто не згадавши, що руку можна скласти в кулак і, висмикуючи сою долоню з чужих хваталок, якось так його штовхнула, що він задріботів ногами за щось перечепився і плюхнувся в воду. Аліна від несподіванки аж завмерла.

— А тепер ходу! — вивела її зі ступору Кітті. — Зараз же вилізе!

Вилазити придурок не поспішав, плескав долонями по воді, лаявся і погрожував, але чекати, чим воно закінчиться, Аліна не стала, припустила вздовж берега, ледь не загубивши каремат. Добігла до сходів наверх і як та білка пролетіла майже половину, далі довелося стишувати біг, бо ставало важкенько. І тільки добравшись до другого ярусу набережної, вона зупинилася і обернулася.

Придурок все ще валявся в воді. Мабуть сподівався, що зараз звідкись вибіжить прекрасна незнайомка в бікіні, стане його рятувати і відразу згодиться на лід, квіти і подальші плани на вечір.

— Козел! — обізвала його Аліна, поправила каремат, задерла гордо підборіддя і пішла шукати нове місце для посидіти.

І повз чоловіка в діловому костюмі, котрий на цій набережній мав вигляд чогось дуже чужеродного, вона пройшла, як повз пусте місце, хоча він був доволі симпатичний і дивився на неї з явним інтересом. Навіть оком на нього не повела. А він дивився вслід, поки його не смикнув за рукав іще один чоловік в костюмі.

— Руслан, не спи! Наша видра вже приїхала. Вперед її зачаровувати, а то ми тут як два гусака серед папуг.

— А, так, — чоловік нарешті відірвав погляд від рудої дівчини і перевів його на приятеля. — Ти бачив це?

— Дівчина, як дівчина. Йдемо.

— І руда, — з незрозумілим подивом сказав Руслан, але пішов. Бо справи він ніколи не ігнорував, навіть заради дівчат, котрі випромінюють життя, світло і щось іще незрозуміле, але дуже привабливе.