7

— Треба поговорити, — сказала Неллі.

Аліна кивнула. Спробувала іще раз викликати Дениса, але відповіді не було. Та навіть виклик до нього не пробився, як відрізало. А їй зараз навіть трішки страшно стало. Бо згадались всі ті фільми, котрі вона дивилася, книги, котрі читала, ті, в котрих герої випадково влазили у щось небезпечне для життя. І навіть не розуміли цього.

І чому їй тихо не сиділось? Доробила б і зникла з цього загадкового місця з його незрозумілостями.

Побачивши, що прийшли вони в доволі простору залу, з рядами крісел для глядачів і чимось підозріло схожим на сцену, вона трішки здивувалася. А коли в першому ряду в кріслі знайшовся майже знайомий Ніклас і зовсім незнайомий блондин, здивування стало ще більше.

Вони зараз попросять її щось станцювати на сцені? Віршик розказати? Чи просто описати своє життя?

От що за дурня в голову лізе?

— Це Олег, — указав Ніклас на блондина. — Він погано виконує свою роботу, як виявилося. Не ставиться до неї належним чином. Через що ми потурбували випадково дівчину, котру турбувати не хотіли.

— Хм, — відізвалася Аліна. А що вона іще могла сказати на цю заяву? — І що зі мною не так? — спитала про всяк випадок. Цікаво ж.

Ніклас поплескав Олега по плечу. Той винувато подивився на Аліна. Неллі на обох подивилася, як на останніх дурнів і тихо фиркнула.

— Психопрофіль, — видихнув Олег і постарався зобразити винуватого песика. Виходило так собі. І погляд підкачав, і хвоста нема, нічим вимахувати.

— Психопрофіль? — перепитала Аліна, а то якось довго він мовчить. Навіть встигла задуматись, чи не всістись в вільне крісло. Правда не вирішила з боку Олена, чи Нікласа.

— Психопрофіль, — підтвердив  блондин і знову замовчав.

— Яка чудова розмова, — сказала Аліна. — Але дуже вже незрозуміла.

Олег отримав від Нікласа поштовх ліктем і видавив:

— Психопрофіль не такий, як замовляли. Бажання отримати похвалу недостатньо сильне, поклоніння перед символами, вагання значно менші. Страх несхвалення майже відсутній.

— Угу, — сказала Аліна. Це їм саме такі чудові працівники були потрібні? Щоб заглядали в рота і нічого не робили без команди? — Несподівано. Мені здавалося, тут потрібні більш креативні люди.

І рукою ще помахала, туди-сюди. А Олег прослідив, як той кіт.

— Для чистоти експерименту, — винувато сказав загадкове.

Аліна про всяк випадок хмикнула. Якого ще експерименту?

Ніклас пробурмотів щось надто схоже на звичайну лайку.

— Він перебільшує, — сказав, подарувавши Олегу погляд далекий від ласкавого. — Просто зміна підходу до спільної роботи. Ти ж розумієш, що самостійна робота над проектом, це щось зі світу рожевих поні?

Аліна кивнула. Вона й так про це здогадувалась, а спробувавши попрацювати над куточком для дітей, зрозуміла це остаточно.

— Ось, — заговорила чомусь Неллі. — Але творчі люди надто люблять сперечатися і щось один одному доводити. Це забирає час, ресурси. І потребує професіоналів, котрі будуть налаштовувати ці колективи, спрямовувати, гасити конфлікти.

— Ага, розводити дітей по різних кімнатах і об’єднувати проти спільного ворога, — сказала Аліна. І звідки це вилізло.

— Хм, цікава ідея, — задумався Ніклас.

— Ні! — з натиском сказала Неллі. — Це погана ідея! Подивись уважно на дівчину і зрозумій, наскільки! Але вийшло воно випадково, — сказала Аліні.

— Є ідея для стимулювання творчості, — сказав несподівано Олег, на котрого Аліна вже перестала звертати увагу. — Спочатку іде інтенсивне накопичення подразників, інформації, напрямків, а потім стається вибух ідей. Щоб спрацювало, потрібні іще деякі емоційні гойдалки і конкуренція. Причому чиста, між людьми, у котрих нема переваг.

— Угу, — пробурмотіла Аліна. — Ви впевнені, що це взагалі законно?

— Що законно? — здивувався Олег, а Неллі і Ніклас дружно подивилися на нього, як на ідіота.

— Проводити експерименти на спеціально найнятих новачках, — відрізала дівчина.

Бо все ж просто чудово склалося. У них там ідея і якісь творчі затики, мабуть. Але чіпати професіоналів, котрі можуть почати звільнятися, їм, звичайно, не хочеться. І що ці експериментатори роблять? А вони набирають групу новачків, причому підбирають по психотипу, в котрий вона не вписалася, мабуть завдяки Денису. Хоча, ні, вони набирають дві різні групи, з протилежними психотипами, мабуть, хоча Аліна не дуже уявляла, що воно таке. Набирають і починають годувати подразниками, очікуючи що хоч одна група вибухне тими самими ідеями.

— І що ви збиралися зі всіма тими людьми робити потім? — спитала.

Олег винувато опустив очі.

— Ага, звільнити, значить. Розчарувати.

— Навіть недовга робота в Мількорні для новачка… — скинулась Неллі.

— Це якщо він розуміє, чого насправді вартий і що йому дає той рядок в резюме. А іще, якщо він хоч чомусь навчився, а не зображав дресировану мишку, — сказала Аліна.

— Давайте ми це все якось врегулюємо, — запропонував Олег. — Ви ж розумієте, що в нас не було мети псувати вашу репутацію…

Аліна задумалась. Не те, щоб вона могла щось дуже погане зробити Мількорну, але, судячи з їх реакції на інтриги впевнених в її моральному паданні новачків, вона така не одна, здатна довести, що Мількорн не країна рожевих поні. А невтручання в конфлікт, котрий вони ж спровокували, нехай і випадково, робить все ще більш невизначеним і хитким.

І ось раптом виявляється, що бідна і нещасна Попелюшка, котра приїхала в палац, мріючи про казку, отримує зневагу, плітки, псування речей, а ніхто в це не втручається. Яка негарна історія. Якщо розігнати цей скандал, а бажаючі точно будуть, компанія може почати втрачати клієнтів.

З іншого боку, якщо добре подумати, їй ця ситуація теж може доставити десь далі проблеми. Мало з ким вона перетнеться в житті. А цей хтось буде впевнений, що вона дурепа, котра крутила хвостом, бо не має ні найменшого таланту.