11

Наступні кілька днів минули в атмосфері гнітючої праці. Дарина занурилася в проєкт «Південний» із головою, намагаючись відгородитися від будь-яких думок про Вадима та його всеосяжний контроль. Вона самостійно перевірила сервери студії, змінила шифрування всіх цифрових архівів і навіть найняла додаткового системного адміністратора для посилення кібербезпеки. Їй до біса хотілося довести і собі, і йому, що вона здатна тримати удар без сторонньої опеки. Проте відчуття тривоги не зникало. Ближче до вечора п'ятниці, коли в офісі залишилося лише кілька дизайнерів, на її робочий термінал прийшов зашифрований файл. Без теми, без супровідного тексту — лише анонімний архів із назвою, що змусила кров застигнути в жилах: «Aura_Real_Report_2024». Дарина відкрила його тремтячими пальцями. На екрані з'явилися скановані копії оригінальних фінансових звітів за період, коли Максим нібито керував юридичною частиною їхнього спільного бізнесу. Але документи були зовсім не тими, які вона бачила раніше. Це були підписані особисто нею — чи точніше, її ретельно підробленим цифровим підписом — договори про передачу прав на інтелектуальну власність третій фірмі, пов’язаній із сектором «Innovate Group». Хтось копіював її стиль підпису роками. І найстрашніше — ці файли зберігалися не на старих серверах студії, а в закритому обласному реєстрі, до якого не мали доступу звичайні хакери. Максим не просто крав гроші; він заклав під її бізнес бомбу сповільненої дії, яка могла здетонувати в будь-який момент і повністю знищити її репутацію як архітектора. Телефон на столі забринів від короткого повідомлення. З незнайомого номера: «Твій новий покровитель з "Titan Capital" не врятує тебе від того, що вже запущено в системі. Ти все одно втратиш усе». Дарина відчула, як стіни кабінету ніби звужуються. Подих перехопило. Інстинктивно вона хотіла набрати Вадима, але зупинила себе на півдорозі, різко кинувши смартфон на стіл. Ні. Якщо вона знову побігне до нього за захистом, вона назавжди залишиться залежною. Вона вирішила діяти сама. Зібравши портфель, Дарина вийшла з бізнес-центру й сіла в машину. Вона не поїхала додому. Замість цього її автомобіль попрямував на інший кінець міста, до старого архіву державного кадастру, де ще зберігалися паперові дублікати деяких земельних ділянок «Південного». Якщо там залишилися сліди підробок, вона знайде їх самостійно. Але вона не знала одного. Її автомобіль весь цей час супроводжував чорний позашляховик служби безпеки «Titan Capital». Вадим був попереджений системою безпеки про будь-які несанкціоновані запити до електронних баз даних студії та підозрілу активність навколо її цифрових слідів.