розділ 3.1

Захар

Будь-який абсурд набуває сенсу, будь-яка нелогічність, стає логічною, коли в цьому вбачаєш свій порятунок. А Захар його вбачав у стабільності. Тільки та ніяк не хотіла біля нього затримуватись. Показавши носа знову грала в хованку.

Тоді вирішив закарбувати її на папері. Так будуть кордони. Так усе буде, як на долоні. Тільки не врахував, що вловити цю втікачку не так легко, як дурному з гори котитися. Далеко та легко, а близько та слизько.Тут окрім кмітливості ясний розум потрібен.

Все ж афера майоріла специфічна. Не кожній людині до снаги увійти в його положення і зрозуміти, чому йде на таку крайність. Та й сам би того не зрозумів, якби реалії , що до цього спонукали відбувались не з ним особисто. Скільки б не мудрував, абсурд здавався вже чимось закономірним і логічним.

І може, як кажуть мудрі жінки,  ззамолоду хрест на собі поставив, бо попри чудові зовнішні данні, чесноти і статус, не вірив в подарунки долі і ,що жінка, з якою проведе остаток життя в любові і злагоді, таки знайдеться. Все ж Світлана з нього добре крові попила, що тепер навіть в думках не виникає бажання знайти жінку для вищих почуттів аніж просто хіть задовільнити свої чоловічі потреби.

Та фіктивну дружину шукав зовсім не для цього. Суспільство вимагало певної моделі сім'ї, тому щоб заповнити прогалину, якої не вистачало, потрібна жінка певної характеристики.

Зручність і гнучкість- кодові слова без яких фіктивний шлюб з ним не можливий.

Якщо грати, то вже за його правилами. Для цього і допускає цей абсурд.

Зайвими фантазіями, стомлений чоловік не страждав. Знав, що процес підбору кандидата потребує терпіння і часу. Та це питання , як назойлива муха вранці, не дає спокою.

 Тай Діана йому очі мозолила. Раніше не знав її і не помічав. А тепер.. Кожного дня, як власна тінь переслідувала його, то на вході до офісу, то в їдальні, то в коридорі. І працює ж ,мабуть, тут не три дні, але для нього абсолютно нова персона.

 В марафоні цієї чесотки, що підганяла до рішень днем за днем, ось вже майже тиждень, пролунав дзвінок від брата.

Сердечні муки, вперше за довгий час, дуркували над Михайлом. Винною цьому була, хто б міг подумати, колишня секретарка батька, яка своїм старомодним стилем не впадала в жодне око нормальному чоловікові. Та ба брату впала і засліпила, бо тепер той бігає за нею, як бджола за медом.

От і сьогодні той ''Мед'' розважався разом з Діаною на гульках усіх грішних, а Михайло поривався скоріше підсолодити життя. Тільки не міг один на очі звабі з'явитись. Його сталкерство має бути менш очевидним.

І може відмовив би брату в таких дурницях, та тільки нутро загорілось божевільною ідеєю..

Діана ж звичайна дівчина. Такій же пальцем помани і вона все зробить, як ти хочеш. Зазвичай такі жінки чіпляються за кожну можливість покращити своє життєве положення. Він мрійником не був, знав , що гордість продається. Долари, євро чи гривні. Мільйони, тисячі чи сотні. Навіть його гордість мала ціну, тільки коливалась в шестизначних числах , а такі, як Діана продавались за копійки, інакше не сиділи б в чотирьох стінах, десь на нижніх поверхах і не потурали начальству, що деколи переходило межу своїх повноважень.

А Захар може запропонувати роботу, за яку гордість буде коштувати нормальні гроші, а статус відкриє нові можливості у житті. Лиш дурень не оцінив би такої пропозиції, тому в позитивній відповіді він був майже впевненим.

З поміж кандидаток Діана мала одну важливу перевагу. Вона знайшла спільну мову з Уляною. І це , мабуть, найважливіший чинник, чому взагалі розглядає її як варіант.

А доля сама підкинула можливість перевірити чи має рацію, тому впихнувши доньку сестрі, поїхав з братом на гульки.

Важкі баси ритмічно здіймали легені у грудях. Колись для Захара такі вечірки здавались епітетом свободи, тому не марнував можливості цієї свободи відчути. Та тепер призма , як і запал спали і нічого окрім роздратування таке дійство не викликало.

Він оглянув жінок, що звабливо вигинали своїми принадами обравши не костюми, а фантазії чотирнадцятилітніх дрочунів, і чоловіків, що з перегаром обладали дівчат хтивими поглядами. Можливо це мало викликати огиду, та він відчував тільки байдужість. Лишень відчуття самолюбства збурило думку чи Діана так само одяглась і тепер її дупу бачить половина міста. Для статусу його дружини це не припустимо. Світлана-дубиль два, йому не потрібна. Очі забігали приміщення, та знайома постать ніяк не хотіла трапляти на очі. Залишилось сподіватись на брата, той як вірних пес мав знайти свою хазяйку за лічені секунди.

І таки знайшов. Його погляд вмить змінився, а Захар  простежив його напрямок.

Дівчата здивували. І не лише тими балахонами, що безформено висіли на їх худих тілах, але й і танцями, що були схожі на тектонік. Як два інопланетянина запалювали атмосферу, відрізняючись від того простого люду, що проштампованими рухами вовтузились довкола.

-Рот підбери, бо вже капає,- Захар щиро дивувався братові, бо вперше бачив його таким завороженим.

-Що зробиш! Я дуже голодний,- Михайло навіть не намагався відкрутитись.

Захар кинув тихий позирк на брата. Той позирк був сповнений здивування, нерозуміння.. і може трішки заздрості, бо сам такого шаленства не відчував і міг лише здогадуватись як це, когось кохати.

Поблажливо усміхнувся і поглянув на дівчат. Брат, схоже, усі фантазії не в те русло спрямував, бо навіть костюми обрав такі, як в цих двох зірок танцполу. Цікаво чим думав, коли всю ці історію з "випадковою зустріччю"  вигадував.

"Дурник"-подумав і закотив очі, зітхаючи, бо підписався на цей цирк добровільно.

Свою місію "Відволікти Діану" успішно виконував, і звичайно з власними мотивами. Йому важливо було зрозуміти чи Діана не така ж, як Світлана і такі вечірки не основа її вільного часу.

Плюсик за одяг і танці вже заробила. Залишилось тільки трішки поспілкуватись. До того ж знав спосіб розв'язати язик.