Розділ 2. Частина 6

Холодні бризи нічної річки били мені прямо в обличчя, але щоки досі палали від дикого сорому та шоку. Я добігла по вогкому піску до самої води, безсило опустилася на коліна прямо біля кромки хвиль і обхопила себе руками, намагаючись заспокоїти шалене серцебиття. Я знову з усієї сили прикусила губу, стримуючи сльози образи та нерозуміння. Думки в голові плуталися: я, королева лівого району, щойно відповіла на поцілунок свого заклятого ворога!Тай не залишився стояти біля байків. Побачивши, як я втекла, він миттєво зрозумів, що перегнув палицю і зробив мені боляче своїм жорстким натиском. Його залізобетонна маска боса злетіла за секунду. Він швидко покрокував по піску слідом за мною і тихо, акуратно сів поруч прямо на вогкий берег.Нічна прохолода ставала все сильнішою, і я миволі здригнулася від холодного вітру, сильніше прикушуючи губу. Тай помітив це. Без жодного слова він зняв із себе свою теплу чорну кофту і м'яко, але впевнено накинув її мені на плечі, огортаючи своїм теплом та знайомим запахом шкіри й дорогого парфуму.Я миттєво напружилася, гордість знову спалахнула всередині, і я спробувала скинути кофту та підвестися, щоб назавжди піти геть:— Не треба мені нічого від тебе, Таю! Відпусти, я йду!Але Тай не відпустив. Його міцна, гаряча рука м'яко, але надійно перехопила моє зап'ястя, обережно притягуючи назад до себе.— Тихіше, Мала, — промовив він зовсім іншим, низьким і дуже м'яким голосом, зазираючи мені прямо в очі. — Досить воювати. Хоча б цю одну ніч. Просто посидь зі мною.Я подивилася на його обличчя в напівтемряві берега і вперше не побачила там жодної зухвалості — тільки втому і якусь дивну ніжність. Вся моя дика впертість кудись зникла. Сили повністю покинули мене, а тепло його кофти та міцні обійми подіяли як заспокійливе. Я пасивно опустила голову йому на плече, заплющуючи очі. Тай міцніше притиснув мене до своїх грудей, захищаючи від нічного вітру. Під тихий, заспокійливий шум річкових хвиль на березі ми, самі того не помічаючи, міцно заснули разом прямо на піску під нічним небом...