Розділ 2 . Частина 5

Наші крики раптово стихли, потонувши у важкому шумі річкових хвиль. Луна від сварки розчинилася в нічному повітрі, залишаючи після себе крижану, майже смертельну напругу. Ми стояли на самому березі під темним небом, важко дихаючи після швидкості та злісних слів. Серце калатало в грудях як божевільне.Я відчувала, як від обурення всередині все тремтить. Я так сильно прикусила губу, що шкіра натягнулася до межі, а в очах спалахнув холодний вогонь. Я гордо підняла підборіддя, збиравшись упевнено покрокувати назад до свого червоного спортбайка, але Тай не дозволив мені зробити навіть кроку.Віз різко перегородив мені шлях, стаючи залізобетонною стіною прямо переді мною. Його міцні плечі в чорній шкірянці повністю перекривали мені огляд. Тай повільно нахилився до мене, і його темні очі в напівтемряві берега горіли шаленим, некерованим вогнем. Наші обличчя були за кілька сантиметрів одне від одного.— Я б тебе придушив, Мала, за твою дику впертість! — тихо, з небезпечною хрипотою в голосі процідив Тай, важко дихаючи мені прямо в губи.— Ну то души! — зухвало вигукнула я йому прямо в обличчя, з викликом дивлячись у його темні очі й відмовляючись відступати.Тай від цього зухвалого погляду просто втратив контроль. Вся та лють і пристрасть, що збиралися між нами роками, вибухнули в одну секунду. Він різко, залізобетонною хваткою притягнув мене до себе за талію і жорстко, палко впився в мої губи поцілунком!Я від несподіванки аж застигла, а мій червоний шолом ледь не випав із рук. Поцілунок був смаку адреналіну та нічної прохолоди. І найжахливішим було те, що мені спочатку... шалено сподобалося. На якусь мить моя вперта гордість повністю розсипалася на порох під його шаленим натиском, і я мимовільно відповіла на цей поцілунок.Але вже наступної секунди до мене раптово повернувся розум. Я з жахом усвідомила, ХТО я така, і що я щойно дозволила зробити цьому нахабному босу правого берега! Моя гордість миттєво спалахнула з новою силою. Я з диким зусиллям різко відштовхнула Тая від себе, панічно розвернулася і, задихаючись від сорому та шоку, побігла по піску в бік річки, намагаючись сховатися в напівтемряві нічного берега від його важкого погляду...