Розділ 2. Частина 3.

Нічний проспект зустрів мене порожнім асфальтом та холодним блиском неонових ліхтарів. Час на годиннику показував рівно другу ночі. Я скинула вечірню сукню так швидко, наче це були кайдани, і з полегшенням влетіла у свої улюблені шкіряні штани, потерту чорну куртку та важкі черевики. Я сиділа на своєму вогненно-червоному спортбайку і звично прикушувала губу від шаленого передчуття — адреналін уже розганяв кров по жилах. Мотор піді мною ревів як дикий звір, випускаючи пар у прохолодне нічне повітря.Він уже чекав на мене прямо біля старого мосту, який слугував межею між нашими берегами.Матовий чорний «монстр» Тая стояв посеред дороги, хижо виблискуючи в тінях. Сам Тай ліниво спирався на бензобак, крутячи на пальці ключі від мотоцикла. Коли мій байк із диким свистом зупинився за крок від нього, він повільно підняв голову. Його темні очі горіли тим самим небезпечним, хижим вогнем, який я так добре вивчила за роки наших універських батлів.— Не запізнилася, Кіро, — тихо, з хрипотою в голосі процідив Тай, повільно сідаючи на свій мотоцикл і одягаючи темний шолом. Його голос через гарнітуру звучав зухвало. — Я вже думав, ти злякалася дорослих правил і вирішила залишитися в кабінеті.Я впевнено застебнула свій червоний шолом, пропалюючи його поглядом крізь затоноване скло:— Краще тримайся міцніше за свій чорний конструктор, Таю. Бо на першому ж повороті ти бачитимеш лише мій задній номер.Ми одночасно вирівняли байки біля лінії старту. Старий міст належав тільки нам двом. Одночасний шалений рев двох потужних моторів підкинув оберти до максимуму, і асфальт під колесами буквально затремтів.Свист гуми. Ривок. І ми зірвалися з місця, наче дві випущені кулі!Швидкість миттєво вдарила в голову. Нічні ліхтарі злилися в одну суцільну яскраву смугу. Тай летів праворуч, його чорний матовий байк здавався розмитою грозовою хмарою. Мій червоний спортбайк ревів ліворуч, витискаючи максимум на кожному метрі мосту. Ми йшли плече в плече, колесо в колесо, на шаленій швидкості, і жоден із нас не збирався гальмувати перед крутим з'їздом до річки. Це була гонка на виживання, де на кону стояла вся наша гордість!Ми влетіли на піщаний берег річки одночасно, здіймаючи дикі хмари пилу. Байки з диким скреготом гальм зупинилися за сантиметр один від одного прямо біля води. Наша перша доросла гонка знову закінчилася шаленою нічиєю, але напруга між нами після цього заїзду стала просто вибуховою...