Розділ 1. Частина 5.

Наш дружній регіт разом із усім курсом раптово перервав гучний стукіт у двері аудиторії. На порозі з’явилася сувора секретарка директора корпусу. Вона суворо обвела поглядом зал і голосно оголосила:— Тимур та Кіра! Негайно до кабінету директора. Обидва. Живо!Ну звісно, ми за один ранок встигли влаштувати перегони на парковці, зірвати нормативи на стадіоні своїм батлом, а тепер ще й перетворили залік на комедію. Я важко зітхнула, закинула рюкзак на одне плече і підхопила червоний шолом. Тай підвівся слідом, роздратовано крутячи ключі від байка на пальці. Ми мовчки йшли по довгому коридору, готові до гучного скандалу.Коли ми зайшли в кабінет, директор зустрів нас крижаним поглядом. Він не кричав, і це було найстрашніше. Він повільно встав, підійшов до нас і виклав на стіл важку зв'язку старих іржавих ключів.— Значить так, лідери, — спокійно, але залізобетонно промовив директор. — Ви мені сьогодні зірвали все, що тільки можна було зірвати. Відраховувати я вас поки не буду, але виховну роботу ви заслужили. Ось ключі від старого архіву в підвалі корпусу. Там капець, що коїться після ремонту. Поки не розберете всі коробки з документами й не розставите їх по полицях разом — з університету не вийдете. Я особисто зачиню вас там.Тай від такої новини аж застиг із відкритим ротом, а в мене шолом ледь із рук не випав.Через п'ять хвилин ми вже спускалися в темне, прохолодне підвальне приміщення. Директор підштовхнув нас усередину величезної кімнати, заваленої стопками старих паперів та коробок.— Вдалого відпрацювання, голуби, — сухо кинув він.Двері з гучним, важким стукотом зачинилися за нашими спинами, і ми почули, як у замку двічі провернувся ключ. Клацання. Усе. Пастка закрилася.Ми залишилися абсолютно одні в замкненому просторі підвалу. Я повільно повернула голову і подивилася на Тая. Він стояв, спершись спиною на зачинені двері, закинув голову назад і роздратовано запустив пальці у своє темне волосся. Його очі в напівтемряві підвалу здавалися чорними й небезпечними.— Ну що, Мала, — тихо, з хрипотою в голосі процідив Тай, повільно роблячи крок у мій бік. Напруга між нами миттєво злетіла до максимуму. — Приїхали. Тепер ти замкнена тут зі мною. Побачимо, за якими правилами ти гратимеш у цій клітці.Я міцніше стисла в руках свій червоний шолом, прикусила губу і зухвало зробила крок йому назустріч, не збираючись показувати свій страх...