Снігові забавлянки.

    Вони так гарно бавилися, що аж не помітили, як  наступила десята година вечора.

Сергій каже:

-Уже пора лягати спати, завтра продовжимо!

Денис ще не хотів спати, тай  каже:

-Я ще капельку пограю, а пізніше обіцяю скоренько лягти спати!

-Ні, ти маєш вже йти, а бо я не буду завтра гратися.-відповів Дем’ян.

Тоді Денис пішов в ліжко та заснув. Ранком він проснувся та хотів помитися в озері, аж раптом побачив щось незвичайне, рибки в воді пропали,  він був дуже здивований,

І Денис каже:

-Снігурочко,. де мої рибки?- я їх любив та кожен день годував!

-Я не хочу тебе образити, але скажу, що вони такі були гарненькі і я випустив їх  в море. Але ти не плач, я десь знайду інших!-відповів Дем’ян.

Почався сніг і такий красивий, що Денис спитав:

-А можна покататися на снігу? 

-Можна, але треба купити санки!-відповів снігур

Денис запитує:

-Які санки? На животі я буду з’їжджати.

-На животі?-відповів Дем’ян

-Так, а що станеться?

-А те, що ти простудися, краще на санках!-відповів снігур.

Хлопчик не дослухав до кінця те, що він казав та ліх на сніг, з гори з’їхав. Прилетів до нього снігур

та каже:

-Ну класно тобі було?

-Так, дуже, а навіщо ти до мене прилетів?

-Щоб подивитися, як ти катаєшся!-відповів Дем’ян.

Потім вони пішли до хати і снігур побачив, що в хлопчика всі коліна мокрі від снігу,

Дем’ян каже:

-Ану вже передіватися, бо ти можеш простудитися, я маю твій одяг і тобі дам!

-А я не буду передіватися і як це робити?-запитав Денис

-Я зараз на собі покажу!-відповів Дем’ян

Надіває на себе одяг, хлопчик подивився на снігура

та відповідає:

-Добре, але я це не буду робити, як хочеш то ходи сам в цьому!

Денис пішов до дерева та вирвав листочки та вдівся в них. Прийшла лисичка Анастасія та глянула на нього косо і каже:

-То що за вигляд, краще було до того!

-Це я сам йому придумав, що йому не пасує?-запитав Дем’ян.

Хлопчині було холодно, але він мовчав, та трясся. А пташка снігур дивиться та не розуміє, що з ним, він думав що хлопчик привертає до себе увагу.

Дем’ян каже:

-Що з тобою, може ти хочеш гратися?

-Ні, мені просто холодно та я трясуся!-відповів Денис

Він пішов до хати ,щоб напитися чайку, а електрики не було, тому хлопчик пішов по дрова, приніс повно дров та розпалив багаття.

Денис каже:

-Ходи сюди: тут тепло, та затишно!

-Добре, вже лечу!-відповів снігур

Денис так розпалював як в стародавні часи. Це було так -камінь до каменя- появився вогонь. Усі зимові тварини раді.

Дятел на ім’я Володя заговорив:

-А де ти такого навчився?

-Мене все ведмідь вчив і я кажу, що це мій найкращий друг.-відповів Денис

-Ясно, скоро ведмідь твій проснеться і ти зможеш гратися з ним!-сказав дятел.

Хлопчина як про це почув, то вигукнув на весь ліс:

-Ура, ура, ура, тепер я зможу з ним погратися!

    Денис Дем’яна питає :

- Коли він проснеться?

-Через місць!-відповів снігур

Денис каже:

-Я хочу з тобою та дятлом пограти хованки!

-Добре-відповіли вони

   Володя почав гратися, коли знову засніжило- такий гарний, рум’яний, що Денис рота наставив і сніжинки до рота залітали. Снігур приготував їжу та усіх покликав до хатиночки, вони так смачненько поїли та пішли дятлу допомагати. В четвертій годині Денис каже:

-Щось я спати хочу і в мене дуже горло болить!

-А пам’ятаєш, що ти з’їжджав на колінах та на дворі рота відкривав пробувати сніг?-відповів снігур

Денис каже:

-Пам’ятаю, але я хотів побавитися, за місяць точно ведмідь накричить!

-Чому накричить, якщо ти нічого поганого не зробив йому!-каже Володя

Денис відповідає:

-Я йому дав обіцянку:  якщо він піде в зимову сплячку, то я буду на себе вважати!

-Зрозумів-каже дятел.

      В Джунглях була чарівна вода і хто її вип’є ,той стане здоровий, але тільки ведмедик знав де вона є! Звірі лісу знали про таку воду, але не знали, де вона тече! Вони мали одну ідею, як було можна вилікувати Дениса від хвороби, в хатинці була розсада такої рослини, вона називалася подорожник. Дем’ян зварив чай із рослини, хлопець випив та стало краще йому,

Денис сказав:

-Дякую тобі, мені вже краще!

-Прошу, але тобі ще не можна бавитися з нами, бо тобі буде гірше!-відповів снігур.

Денис заснув, та спав до дванадцятої ночі. Проснувся вночі і почав їсти те, що наготувала лисиця та пішов до Дем’яна,

та каже:

-Ти не спиш? Можна біля тебе ляжу?

Снігур проснувся, та не знав чому Дем’ян біля нього і каже:

-Навіщо ти прийшов, і що ти хотів?

-Мені щось ніяк не спиться, я пішов поїв і пропав сон!-відповів Денис

-Я знаю, чому ти не можеш заснути!

Денис запитав:

-І чому?

-бо ти спав п’ять годин!-відповів Дем’ян

-Добре, і що мені тепер робити?

-не знаю, лягай у ліжко!-відповів він.

Денис пішов в хату і ліг, та рахує баранчиків, через годину він нарешті заснув.