Сплячка

Наступила осінь та деякі тварини полягали спати.

Сергій каже:

-Хлопчику, мені потрібно лягти у зимову сплячку!

-А навіщо?-запитав Денис

Сергій відповідає:

-Так потрібно, бо усі ведмеді та змії, та деякі інші тварини лягають спати!

Він запитує:

-А що я сам до весни буду?

-Як сам, пташки будуть!-відповідає ведмідь

Сергійко пішов до берлоги:  ліг та заснув, а прилетів снігур на ім’я Дем’ян, та й  каже:

-Я з тобою побуду, поки ведмедик спить!

-А ти як про це знаєш, що зі мною треба сидіти, якщо нічого тобі не казав ведмідь? Запитав хлопчик

Дем’ян відповів:

-Казав, але так , щоб ти не чув і ти не знаєш про це!

Денис не образився на ведмедя. Він мав багато іграшок. 

 Денис каже:

-Я хочу погратися з тобою хованки, чи доганялки.

-Добре, але на дворі, бо в хаті немає місця! - відповів він,

Вони вийшли надвір, а там майданчик.

Димян запитав:

-Це що твій друг ведмідь зробив?

-Так це він, а що таке, щось тобі не подобається?  -відповідає хлопчина

Снігур каже:

-Ні, ти що, мені все подобається, тільки коли він встиг таке гарне зробити?

-О бачиш який він молодець!-відповів Денис.

Поки вони говорили - прийшов вечір та прийшла

лисичка і каже:

-А де ведмедик?

Вона нічого не знала, що ведмідь пішов спати та оглядає скрізь, а його нема.

Денис каже:

-Ну ти вже нарешті переконалася що його нема?

-Так! - відповіла вона.

Лисиця пішла додому, а в неї були маленькі діти,  двоє, одну звати Марта, а другого- Василь. Денис нічого про це не знав, а вона сама йому розповіла.

     Почався дощик та вітер, що аж дерева ламав, звірі налякалися, боячись не загинути, та Денис щось знову придумав: він знайшов в лісі патички від дерев та взяв і поніс до лисички, а лисичка була добра. За пів хвилини в них получилася велика хатиночка, та всі звірі змогли зайти в неї. Через вісім годин стихія зупинилася та вони знову могли гратися, лисичка придумала гойдалку та пісочницю, що Денисові дуже сподобалося.

Він каже:

-Друзі, дякую усім, що мені допомогли, я б сам не справився!

-Будь ласка!-відповіли всі.

Денис побіг кататися, а Анастасія сплела вінок та причепила на його голову, дала дзеркало подивитися на себе йому. Декілька секунд дивився на себе та Анастасія каже:

-Тобі сподобалося?

-Так, але я хочу, щоб ти сплела такий самий віночок ще одне!-попросив він.

Анастасія відповіла:

-Навіщо? Що ти хочеш мені подарувати?

Денис відповів:

-Ні, я хочу моєму другові подарувати!

-Як я зроблю і ти почекаєш до весни, то вінок зів’яне!-відповіла лисичка

Денис запитує:

-А я пам’ятаю, що ведмідь, коли я приносив квіти, ставив їх у воду!

-Так, це правда, але це тільки з букетом робиться!-відповіла лисичка,

-А ясно!-пробурмотів собі під ніс.

Денис почав плакати, що він не може зробити подарунок ведмедику,

Він сказав:

-Я  хочу зробити якийсь подарунок Сергійкові!

-То чого ти чекаєш?-відповів Дем’ян 

-Бо лисиця каже, що квіти зів’януть, а я думки не маю, який ще сюрприз зробити!-відповів Денис

Дем’ян запропонував:

-А хочеш корабель, чи літачок паперовий зробити?

- Давай, а де ми візьмемо папір і що це таке?-запитав юнак

Дем’ян відповів:

-Це виріб із дерева ,щоб писати, або робити кораблики!

-А зрозумів!

Він пішов до дерева і вирвав листочка, та знайшов птаха та поскубав, і дістав пір’я,

Дем’ян запитує:

-А навіщо пір’я?

-Щоб писати!-відповів хлопчик

Дем’ян каже:

-Ми не будемо писати!

-А тоді навіщо листок? -запитав Денис

-Для того щоб кораблики робити,

-Це які кораблики?-запитав Денис

Анастасія відповідає:

-Ми тобі довго не будемо пояснювати, я зараз зроблю сама!

-Добре-відповів Денис.

Лисичка з снігуром зробили п’ять корабликів,

та Денис сказав:

-Як їх запустити?

-О, дивися на мене!-відповіла лисичка,

Вона взяла кораблик та пішла до озера, туди , де плавали рибки. Анастасія впустила кораблик на воду, спочатку один, після нього другий ,потім- третій. Денис біля неї дивився та помагав її. Після того він пішов до лісу. Снігур стіл накрив, та їсти приготував,

Денис запитує:   

-Ще довго буде ведмідь спати? Бо я хочу з ним погратися в доганялки, як я з тобою, снігурчику!

-Ще два місяці!-відповів Дем’ян,

  Вони пішли в середину лісу і почали гратися у хованки. Снігур сховався, а хлопчик не міг шукати, бо були дуже великі сніги.

Він казав:

-Дем’ян ,я більше гратися не буду, виходи, бо я тебе не шукаю!

А він мовчав ,бо думав, що Денис обманює, та залишився у хованці. За деякий час Денис не приходив та снігур вийшов і каже:

-Що сталося, чому ти мене не шукаєш?

-Бо там такі сніги, що мені важко пройти і я тебе через те не шукаю,-відповів Денис

Дем’ян каже:

-Я зрозумів, ну тоді іншу гру пограємо?

-Я не знаю яку гру грати!-відповів він

Дем’ян запропонував:

-Давай ще раз зіграємо в доганялки!

-Давай-відповів Денис.

Так вони гралися до самого вечора, хлопчик аж забув, хто його найкращий друг: він подумав, що це снігур є найкращим другом. Лисичка прийшла до них з кошиком, а в кошику їжа була, вона ходила в магазин за продуктами для приготування.

Наступив вечір, та Денис каже:

-А можна зробити пікнік?

-Можна, а як ти знаєш про пікнік, якщо тебе мама віддала тоді, коли в тебе було дев’ять місяців?-запитала лисичка

Денис каже:

-Мені ведмідь про це сказав!

-Ясно, ти казав про пікнік?-запитав вовк

Денис відповів:

-Так, але ти помилився, це казала лисичка, якщо ти хочеш їсти, то сідай біля нас, тут є м'ясо!

-М'ясо!-вигукнув вовк

Денис ствердив:

-Так.

Вовк сів на крісло та всі разом повечеряли,

та вовк сказав:

-Ходи зі мною, я щось хочу тобі показати!