Через руйнування стадіону під час останнього бою турнір відкладено на невизначений термін. Тому весь колишній бейклуб, в також Луї, Фрі, і, дуже несподівано, Аеліта, знову зібрався разом.
Місце зустрічі було обрано як внутрішній дворик будинку Аоїв. Токо і Ніка разом з мамою пішли в магазин. Тим часом вони сиділи по колу прямо на траві.
— Це просто нечувано! - закричав Луї після того, як йому розповіли про змову Артура з Фаєм. - Отже, ви знали про все і нічого не робили?!
— А що, по твоєму, ми повинні були зробити? - спитав Вакія.
— То ви за цей час нічого не придумали? - Луї схрестив руки.
Якийсь час вони обидва дивилися один на одного.
— Я придумав! - Волт раптом порушив тишу, змусивши всіх поглянути на нього. - Ми повинні їх перемогти!
Усі вдарили себе по обличчю, а Волт трохи збентежився.
— Це навіть не план, Валте. - лаяв його Вакія. - Наступного разу ти будеш битися з Артуром. Ти вже зрозумів, як його перемогти?
— Еееее... - Волт почухав потилицю.
Звук сповіщення на телефоні перервав їхню розмову. Аеліта перевірила свій мобільник і встала, щоб піти, навіть не потрудившись сказати їм про це. Хоча на це все одно ніхто не звертав уваги, крім Шу. Через деякий час після того, як Аеліта відшила його в парку, він згадав той інцидент на початку турніру, коли вона кудись пішла в той самий час, що й Фай та Артур. Відтоді він почав щось підозрювати. Хоча він не хотів цього визнавати. Тому її несподівана поява здалася йому дивною. Ще дивнішим був її поспішний відхід.
***
«Я не повинна так думати про нього». Аеліта йшла містом. «Так буде краще для всіх.». Вона занадто задумалася, щоб помітити, що хтось слідує за нею.