— Чому ти прийшов? - Аеліта навіть не обернулася.
Після того, як другий раунд турніру закінчився і вона стала однією з тих, хто потрапив до чвертьфіналу, вона вирішила зробити перерву в парку. Не минуло й півгодини, як вона сіла на траву, коли почула, як хтось сидів поруч.
— Я просто прийшов відпочити. - відповів Шу. - А що, не можна?
— Можна. Але чому саме біля мене?
— Я хотів поговорити. Хоча я можу піти, якщо ти не в настрої. - хлопець встав зі свого місця.
«Це добре». Аеліта подумала, коли Шу пішов. «Ніхто не завадить». Вона витягла свого бея з кишені. Вона тримала його в руці, щоб відчути його вагу. Їй не треба було на це дивитися. Дівчина пам'ятала кожну деталь Аматеріоса.
~~~
Аеліта дивилася на свій планшет, коли йшла містом. Не дуже добра звичка, але їй якось вдавалося уникати всіх перешкод. Принаймні до цього моменту.
— Дивись, куди ти йдеш, су*о. - сказав якийсь хлопець, після того, як вона його ледь не збила. Руда подивилася на нього згори донизу і просто продовжила йти, ніби нічого не сталося.
— Ти нічого не хочеш сказати? - він не відступив.
Аеліта на мить зупинилася:
— Я не хочу.
Коли вона була майже за рогом, хлопець загородив їй шлях.
"Чому він такий надокучливий?"
— Вибачте («Абсолютно ні!») за попередній інцидент, але я мушу йти. - Аеліта намагалася обійти перешкоду у вигляді одного впертого хлопця. Не вдалося.
— Що ти від мене хочеш?! - це її справді дратувало.
— Вибачся! Ти така т*па, що не розумієш елементарних речей?!
— За що? За випадковість? - Аеліті було смішно спостерігати, як він ледь не вибухнув від люті. - Ти обійдешся, ідіот.
— Як ти мене назвала?! - крикнув він їй услід. Але дівчина була занадто далеко, щоб почути.
***
Сьогодні вона вирішила трохи потренуватися на стадіоні в центрі міста. Тим більше, що зараз там нікого не було. Просто ідеально.
— Який збіг. Ми знову зустрілися.
Аеліта проігнорувала очевидне звернення до неї.
— Ти глуха чи що?!
Дівчина встановила свого бея в пускову установку і запустила його. Ніщо не видавало її реакції на це. Раптом на стадіоні з’явився ще один бей, який нокаутував Аматеріоса. Аеліта ледве встигла його зловити.
— Ти хочеш битися? – нарешті відповіла співрозмовнику.
— Для цього я прийшов.
— Тоді готуйся.
Вони приготувалися до запуску.
— Три!
— Два!
— Один!
— Уперед!
...
"Це справді темний резонанс? Давненько я вже його не бачила".
~~~
Аеліта пішла додому, коли випали перші краплі дощу.