50. Морський акваріум у панелі приладів

На пункті пропуску “Шегині” до огляду під’їхало стареньке авто з польськими номерами. Нічого підозрілого — поки митник не заглянув через лобове скло і не побачив… морський акваріум.

Не підставка. Не наклейка. А повноцінний акваріум, вбудований просто в панель приладів. Усередині — корали, водорості і три яскраві рибки. Одна з них плавала, ніби шукала карту.

— Це що за ноу-хау? — здивувався прикордонник.

— Орієнтація по GPS, — пояснив водій. — Рибки пливуть, куди я їду. Плюс, якщо машина зупиняється — вони нервуються. Це стимул.

— Ви розумієте, що тварин через кордон перевозити не можна без документів?

— Це не тварини. Це екіпаж. Це моя морська навігаційна команда.

— І де паспорти екіпажу?

— Вони в електронному вигляді. У додатку “AquaVisa”.

Митники вирішили перевірити серйозно. Акваріум виявився герметичним, живлення — від USB-порту, температура — контрольована через датчик, фільтр працював. Поруч лежала інструкція: “В разі ДТП — риб рятувати в першу чергу.”

— І ви з цим їздите всюди?

— Так. У Празі вони були в акваріум-готелі. В Будапешті — виносилися в аквабокс. Але найкраще їм — на трасі. Ритм, світло, музика. Вони люблять Шопена і GPS-навігатор.

На зауваження, що вологість може впливати на проводку, водій відповів:

— Емоції теж впливають на систему. Але ми не забороняємо людям плакати за кермом.

Один митник хотів зробити фото, але рибка саме сховалась у корал. Інший — довго дивився і сказав:

— Якби в мене були такі риби, я б не виїжджав. Просто сидів би і слухав, як булькають.

Після півгодинної перевірки водію дозволили проїзд — за умови, що рибки не влаштовуватимуть політичних заяв у міжнародних водах.

У дорозі він сказав:

— Дехто ставить хрестики. Я поставив акваріум. І мені завжди видно — в який бік пливе мрія.