44. 3-метровий банер “Мамо, я їду додому!”

Прикордонний контроль між Угорщиною та Україною — ніч, черга з автобусів, сонні пасажири, які тримають паспорти, мов каву. В один із мікроавтобусів заходить прикордонник і зупиняється, побачивши дивну довгу тубусну сумку, обмотану липкою стрічкою з написом “особисте”.

— Що це? — запитує.

— Банер, — відповідає пасажир. — Великий. Але щирий.

— Ви його що, розклеюєте десь?

— Ні, я його показую. На кожній зупинці. Він для мами. Вона живе недалеко від траси. Її балкон — як маяк. Вона бачить усе, що відбувається. Але я хочу, щоб побачила саме мене.

— І що на ньому?

— “МАМО, Я ЇДУ ДОДОМУ!” — великими літерами. Букви вирізані вручну. Шрифт — розчулення, розмір — 3 метри любові.

— А чому саме банер?

— Телефон — то буденно. Банер — то з серцем. Вона колись сказала: “Хочу побачити, що ти мене ще любиш, але не словами, а щоб воно висіло”. Я запам’ятав. І от — шию вже третій рік.

Прикордонник розмотує тканину. Поруч стоїть водій, пасажири виходять курити. Раптом один офіцер починає сміятись:

— Та це ж... як концерт! Я б теж так зробив, але батько живе на 12-му поверсі.

— Моя мама на другому. І виглядає кожен раз, коли я маю приїхати. Навіть якщо не сказав. Вона все одно чекає.

— Це художній виріб? Це треба задекларувати?

— Це текстильна емоція. Декларації не потребує, тільки розуміння.

Після короткої наради прикордонники дозволяють проїзд, але просять:

“Як будете розгортати — зробіть фото. Нам теж покажете потім”.

— Добре, — каже пасажир. — Ви перші, хто перевірив, чи моя любов на 3 метри чесна.

У салоні банер згортається назад у сумку. Поруч — хлопець з рюкзаком шепоче:

— У мене теж мама на трасі живе. Дай шаблон, зроблю “Мамо, я теж скучив”.

На в’їзді в Україну пасажир знову виходить. Водій уже не питає — просто зупиняється сам. Банер летить у повітря, розкривається, а на горизонті на балконі з’являється тінь — рука, що тримає телефон.

Це — мама. Вона знає.

📌 У наступній історії: «Інкубатор із перепелиними яйцями»
🔔 Бо контроль не завжди знає, що в коробці — майбутні перепела, або просто любов у пір’ї.