30. 12 садових гномів, приклеєних до даху

Десь між Хустом і Мукачевом на трасі з’явився автомобіль, який здавалося супроводжував мініатюрний парад. На даху машини рівними рядами сиділи 12 садових гномів, кожен — з іншим виразом обличчя, кожен — в іншій позі. Один тримав лопатку, інший — гітару, третій прикладав бінокль до пластикового ока.

— Ви серйозно так їдете? — спитав поліцейський, зупинивши авто на посту.

— А як інакше? Вони мій загін підтримки. Без них дорога втрачає сенс.

— Вони приклеєні?

— Так. Монтажна піна, гумовий клей і трішки віри в людство.

В салоні на кожному сидінні — додаткові аксесуари: книжка з міфології гномів, коробка з написом “гіпсові термінатори”, і маленький прапор з надписом “GnomeMobile International”.

— Це для чого?

— Я везу їх на міжнародну виставку мікроскульптур у Кошице. Але їх не беруть у багаж — кажуть, “не живі”. А вони живі! Для мене — дуже навіть.

Під час руху гноми злегка хитались на поворотах, але жоден не відпав. Пасажири, що обганяли, сигналили, знімали на телефон, а один навіть пригальмував, відкрив вікно і вигукнув:

— Ваша колекція — це віра в щось справжнє!

На заправці водій з любов’ю чистив пил з мініатюрних борідок. Один із гномів мав напис на підставці: “Мудрість — це мовчання, помножене на фарбу.”

— Ви не боїтесь, що хтось вкраде?

— Вони приклеєні. І взагалі, спробуй украсти те, що має душу.

На кордоні словацький митник довго оглядав дах, потім витер очі, щоб переконатись, що не привиділося, і спитав:

— Це арт?

— Це логіка. Ми всі їдемо з кимось, хто нас тримає в тонусі. Вони — мої.

На виїзді авто повільно набирало швидкість, гноми гойдалися на вітрі, наче підтримуючи ритм подорожі. Один турист навіть сказав:

— Це як гурт підтримки. Тільки з цементу. Але душевніше, ніж люди.

📌 У наступній історії: «Фонтан для медитацій, працює на 220В»
🔔 Коли твоє внутрішнє дзюрчить, зовнішнє має мати розетку.