24. Пілон для танців, розбірний

Автобус з Ужгорода до Будапешта, стандартний рейс. Пасажири запаковують багаж, зручно вмощуються, в телефоні — плейлист, у сумці — бутерброди. І тут заходить хлопець з чотирма довгими алюмінієвими трубами у чохлі, невеликою платформою і блискучими туфлями на шпильках.

— Що це у вас? — запитав водій, щиро збентежений.

— Пілон. Стриптиз. Мінімальна конструкція. Модель “Pole-Go-Anywhere”. Розкладний. Я артист. Виступаю в Будапешті. Не можу без тренування — боюся втратити хватку.

— І ви плануєте це в салоні?

— Ні, звісно. Лише в зоні для багажу… або на зупинках. Якщо пощастить із погодою.

Водій коливався. Але в списку заборонених предметів "пілон для танців" не значився, а "артистичність" як така — не каралась. Пасажиру дозволили сісти, з умовою: “не тренуватись у русі”.

Протягом дороги пілон лежав під ногами. Час від часу хлопець поглядав у вікно з таким зосередженням, ніби шукав ідеальне місце для постановки. На заправці біля Чопа попросив 7 хвилин на “розминку” — і справді, за автобусом, він зібрав конструкцію, вліз у блискучий костюм, зробив три оберти, поаплодував собі й назад — у сидіння.

— А це ви серйозно? — спитала сусідка. — Ви справді цим заробляєте?

— Це не просто заробіток. Це... повітря. Моя мама — стоматолог, вона розуміє точність. А я — теж працюю з центром тяжіння.

На кордоні офіцер спитав, що в сумці. Хлопець відповів:

— Метал. Алюміній. Творчість.

— Це точно не для копання?

— Навпаки. Це — піднесення.

На зупинці в Мішкольці до автобуса підійшов якийсь місцевий, побачив блискучу конструкцію біля ніг артиста й запитав:

— Це частина сцени?

— Це сцена.

Під кінець поїздки пілон почали називати “срібною сповідальнею” — пасажири приходили до хлопця за порадою.

— Ти думаєш, мені йти на той кастинг?
— Ти крутишся, чи тебе крутять? Вибір за тобою.

У Будапешті він вийшов із сумкою, усміхнувся водію й сказав:

— Дякую. У вас хороша траса. В ній ритм.

📌 У наступній історії: «Кавоварка, підключена через перехідник до сидіння»
🔔 Пасажир — це не просто квиток. Це латте, капучино і вай-фай-надія.