20. Гра багажників

На кордоні з Угорщиною черга з авто тягнулась повільно. Тут Volkswagen, тут Opel, тут хетчбек з наклейкою “Їду, бо Пророцтво кличе”. І саме цей хетчбек став центром уваги, коли його багажник відкрився, і з нього визирнув... Залізний трон.

— Що це таке? — запитав прикордонник, відступаючи інстинктивно.

— Це — сила. Це — влада. Це — зручне крісло для відпочинку в будь-якій точці Європи, — урочисто сказав водій, років 35, з бородою, в мантії та з плащем з блискітками.

— Це метал?

— Пінопласт і фарба. Але серцем — справжнє залізо. Муляж трону з “Гри престолів”. Я робив його три місяці. Сидіти в ньому — обов’язок. Возити з собою — місія.

Трон займав увесь багажник. Спинку зафіксовано трьома ременями. Край одного меча торкався заднього скла.

— А навіщо везете?

— Фестиваль реконструкції в Сегеді. Але це не просто шоу — це внутрішнє. Це медитація через владу. Люди в автобусах мають воду. Я маю трон.

Прикордонники зібрались гуртом. Один обійшов авто, інший просканував сидіння, третій... зробив селфі.

— А сидіти на ньому можна?

— Так. П'ять євро, якщо з мантією. Без — безкоштовно, але без честі.

Усередині авто на сидінні — корона з дроту, два мечі-подушки і планшет з серіалом, що крутився в безкінечному режимі.

— Ви розумієте, що це незвично?

— У світі, де люди їдуть з холодильником у багажнику, моє крісло — акт скромності.

Після кількох хвилин обговорень і фото на згадку, чоловіка пропустили. Але з одним умовним попередженням:

“Наступного разу — тільки якщо це не Дракон.”

Водій лише посміхнувся і сказав:

— Дракон — у процесі. Але треба шукати причіп.

📌 У наступній історії: «Надувна сауна в ручній поклажі»

🔔 Розпарений — значить спокійний. Навіть на гейті.