18. Джаз на маршруті 101

Автобусний рейс Братислава — Відень обіцяв бути спокійним. Пасажири займали свої місця, одні пірнали в телефони, інші — в бутерброди. Все йшло за розкладом, поки на місце 12C не сів чоловік у сонцезахисних окулярах, з барабанною установкою на колінах.

— Це… що? — спитала пасажирка поруч.

— Портативна джазова станція, — відповів він, злегка вдаривши по том-томах. — Спеціально зібрана для автобусних виступів. Краще за Spotify, чесно.

— Ви... граєте під час поїздки?

— Не просто граю. Я відчуваю ритм коліс і переосмислюю маршрут через перкусію.

У нього були дві палички, маленький хай-хет, три барабани, що поміщались на колінах, і педаль, якою він натискав на уявний бас-барабан (по факту — торбина з продуктами, яка глухо бухкала при кожному ударі).

Коли автобус рушив, чоловік заграв. Спочатку тихо, уважно прислухаючись до мотору, потім додав імпровізації — синкопи на вибоїнах, блюз на поворотах, марш при зупинках.

— Це що, щось знайоме? — запитав водій через мікрофон.

— Це… маршрут 101. У стилі "легка шизофонія з нотами дизельної меланхолії".

Спочатку пасажири намагалися ігнорувати. Потім почали підстукувати пальцями, хтось пританцьовував, одна бабуся навіть витягла каструлю з супом — і постукувала ложкою по кришці в унісон.

— Це лайв! — вигукнув барабанщик. — Це не просто поїздка, це рух у ритмі!

Одна дитина кинула 2 євро. Один студент зробив відео в TikTok. Один пес з підсидіння почав вити на тональність.

Коли автобус прибув до Відня, водій зупинився, вимкнув двигун і мовчки постукав себе по коліну.

— Це що? — спитав музикант.

— Це подяка, — сказав водій. — Але наступного разу — візьми ще контрабасиста. Бо моє серце не витримало соло на ямах.

📌 У наступній історії: «Килим для кота (без кота)»

🔔 Коли твій кіт не подорожує, але маршрут має пам’ятати.