15. Вихід на Zoom із багажника

Прикордонний пункт між Польщею та Словаччиною. Машина сірого кольору, водій у сорочці, краватці й з термосом у підскляннику. На перший погляд — типовий офісний співробітник у відрядженні. Але вартові насторожились, коли багажник під час перевірки виплюнув повноцінне робоче місце.

— Це... що? — запитав прикордонник, окинувши поглядом стілець, ноутбук, настільну лампу, канцелярію, два монітори та штучну рослину у горщику.

— Мій офіс, — спокійно відповів водій. — Повний. Репліка робочого простору з 12-го поверху бізнес-центру. Тут ідеальний інтернет. Ніяких колег. Ніяких кухонь із запахом яєчні.

— Ви... працюєте в багажнику?

— Так. З 9 до 18. Час на обід — з 13:00 до 13:40. В обід — суші з термоса. Зігріваю сидінням. Підстаканник — зарядка.

— Ви ж їдете?

— Так, але ж світ не зупиняється. Zoom — всюди. Плюс, коли зупиняюсь у заторі, одразу вмикаюся. Дивіться — тут навіть дошка для нотаток.

І справді, на звороті заднього сидіння було прикріплено невеличкий фліпчарт з магнітами і кольоровими стікерами. Прикордонник тримав паузу, поки бачив, як з динаміка лунає:

— Пане Андрію, ми вас бачимо, але не чуємо...

— Я просто на кордоні, хвилинку, зараз розберусь і продовжимо, — відреагував водій, навіть не знімаючи Bluetooth-гарнітури.

У багажнику також стояла пляшка води, годинник з фразою “ти вже запізнився”, а на стінці висів міні-плакат:

“Звідси до успіху — 40 хвилин у пробці.”

Офіс був мобільний, затишний і, за словами пасажира, “єдиний спосіб не втратити самоповагу в open space’і з життям”.

— А як же особистий простір? — спитав вартовий.

— Він у бардачку. Там — шоколадка, серветки і віра, що ця країна ще працює.

Чоловіка пропустили. Але десь за кілометр він зупинився на узбіччі, відкрив багажник, увімкнув лампу і встиг ще на одну нараду. Камера злегка хиталась, але колеги казали, що картинка "стабільна, як твоє робоче місце".

📌 У наступній історії: «Принтер для мемів у повітрі»

🔔 Поки інші читають інструкцію з безпеки, він друкує смішне.