Рейс до Осло. В аеропорту Манчестера все йшло звично: перевірка документів, автоматичні ворота, дитина кричить “мама, він пішов босий!”, поки пасажир знімає кросівки для проходження контролю. І тут… з'являється Тор.
У повен зріст. У плащі. В шоломі. З молотом, як з голлівудського фільму. І, що найважливіше, з непохитною впевненістю в очах.
— Перепустка, будь ласка, — сказав охоронець, намагаючись не ржати.
— Я лечу на Comic Con, — твердо відповів Тор. — Але образ має бути цілісним. Я не можу здати молот у багаж — він священний.
— Ви не можете пронести металевий предмет довжиною пів метра з кованим держаком у салон літака, сер.
— Це не “предмет”. Це Mjölnir!
Контроль пішов на екстрену нараду. Проблема не в тому, що пасажир виглядав, як напівбог. Проблема в тому, що молот дійсно важив майже 7 кілограмів і був цілком справжній — кований вручну, із сертифікатом від коваля з Бірмінгема.
— А ви ним користувалися?
— Лише коли хтось намагається вкрасти останній снікерс у Duty Free.
— Жартуєте?
— Це був тест на вартість життя.
Сканування молота виявило кілька зварних швів, порожнисту ручку (де була захована енергетична пляшка) і велику кількість любові до персонажа. Але авіаційна служба безпеки мала суворе правило: будь-яка залізяка розміром з вогнегасник — до багажу або додому.
— Можете зняти костюм, — сказали йому.
— Я не можу зняти себе.
— Можете лишити молот.
— Але ж тоді хто я? Просто чоловік у плащі?
— У вас ще є 45 хвилин до посадки. Подумайте.
Зрештою, молот залишили в камері зберігання, а пасажир вирушив у політ… просто в броні та з пластиковим щитом з дитячого магазину.
— Я все одно виглядаю грізно, — буркнув він. — Але мені здається, що лоукостери не готові до героїв.
📌 У наступній історії: «Курка в уніформі стюардеси»
🔔 Вона не літає, вона — символ епохи. І трохи набивка.