7. Квітковий контрабандист

На перший погляд, пасажирка Марта виглядала як типова інтелектуалка: лляний сарафан, капелюшок, окуляри в оправі «eco-friendly» і сумка з вишитим написом “Plant Mom on Board”. Вона пройшла реєстрацію, без зайвих слів здала багаж і з посмішкою рушила на контроль.

У руках — пластиковий горщик, загорнутий у в’язаний шарф. Усередині — кактус на ім’я Хосе.

— Що це? — спитала працівниця контролю.

— Це Хосе. Він боїться літати сам у багажі.

— Перепрошую… це ж рослина?

— Не просто рослина! Це мексиканський пустельний красень, привезений з Тенеріфе. А головне — земля, у якій він росте, з тієї самої ділянки, де стояла хата моєї бабусі.

На сканері земля виглядала, як земля. Але комп’ютер не розрізняв емоційну цінність прикордонного ґрунту. А службова інструкція чітко зазначала: ввезення землі, насіння та рослин без спеціального дозволу — заборонено.

— Ми не можемо пропустити це. Це — біологічний матеріал.

— Біологічний? Це ж не клонування! Це просто кактус! Він навіть не цвіте!

— Саме тому ми й хвилюємось…

Поки Хосе стоїчно мовчав, контролери радились, чи можна зняти верхній шар землі, обробити горщик антисептиком і видати довідку «небезпечність нульова». Але в інструкції не було пункту "кактус емоційно значущий".

— А якщо я просто посиплю зверху піском з дитячої гірки?

— Це не змінює того, що всередині — іноземний ґрунт.

— То візьміть землю, а кактус залиште! Він адаптується! Ми разом уже 3 роки, він бачив мого колишнього.

Зрештою, Хосе пересадили у пластикову чашку з кавою (з-під лате), засипали стерильними тирсою з зоомагазину в терміналі, а землю — герметично запакували й відправили у бокс з іншими "небажаними дарами природи".

Марта пішла на посадку, ніжно тримаючи кактус, а Хосе — мовчки переживав втрату частини себе. Вони обоє знали: вдома знайдуть нову землю. Але ту, бабусину, тепер поливатимуть лише спогади.

📌 У наступній історії: «Кавун з контрабандною начинкою»
🔔 Ззовні — фрукти. Усередині — кримінальний коктейль.