Туристи без тормозів

6. По гіпсу і по совісті

На рейсі з Дубліна до Будапешта з’явився пасажир, який одразу викликав хвилю людяного співчуття. Молодий чоловік на милицях, з ногою в гіпсі, повільно, з очевидною втомою, кульгав до контролю. Люди розступались, охоронці вже приготувалися допомогти — до того моменту, коли металодетектор завив, наче пес, що відчув щось смачне, але заборонене.

— У вас у гіпсі метал? — насторожено запитав один із працівників.

— Можливо… Я не питав лікаря.

— Тоді дозвольте просканувати гіпс окремо.

— Це… небажано. Дуже болить. Лікар казав — краще не чіпати.

Після цієї репліки вся ситуація перейшла в інший режим. Від турботи — до уважності. Охоронці переглянулись із професійною синхронністю — саме такою, з якою зазвичай виявляють пляшки в плюшевих ведмедях чи ковбасу в жіночих сумочках.

— Будь ласка, пройдімо на огляд.

Процес зняття гіпсу нагадував археологічну розкопку або дипломатичний акт — обережність, серйозність і трохи трепету. І ось — всередині: акуратно захована пляшка Jameson, загорнута в бинти, пластик і спортивну шкарпетку з символікою ірландської збірної.

— Ви серйозно?.. — офіцерка мовила пошепки, вагаючись між сміхом і дзвінком у консульство.

— Це ж компрес. Зігріваючий. Ви бачили, який у мене гіпс?

— Компрес? 0,7 літра віскі?

— А ви бачили ціни в дьюті-фрі?

На кілька хвилин простір між ними перетворився на арену моральних аргументів і творчих виправдань. Чоловік намагався виглядати як лікар-самодіяльник, який сам собі і травматолог, і народний цілитель.

Зрештою, рішення було чітким: пляшка — конфіскована, гіпс — знятий, замість нього видали еластичний бинт. А пасажиру — ввічливо, але однозначно вручили протокол. Заодно й коротку лекцію про безпеку польотів і етику перевезення “компресів”.

Тим часом біля оглядового пункту зібралась невеличка аудиторія з працівників аеропорту. Хтось фотографував пляшку на фоні гіпсу. Хтось уже уявляв, як цю історію переказуватиме ввечері в пабі.

— Наступного разу, — сказав чоловік, натягуючи капюшон, — сховаю віскі в книжці. Без гіпсу. Але ідея ж красива, згодні?

📌 У наступній історії: «Кімнатний кактус з прикордонною землею»
🔔 Якщо везеш частинку батьківщини — будь готовий пояснювати склад ґрунту.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше