Розділ 20: Перший поцілунок?

Розділ 20: Перший поцілунок

Прибувши на місце проведення вечірки Алі із друзями пішли привітатися із господарями маєтку, які були власниками одного з найважливіших і найвпливовіших ЗМІ Туреччини.
Ґюльшах Емре, досить часто бувала на різних заходах холдингу Кара-оглу, й можна сказати, дружила із Джансу й Ясмін, побачивши разом Сельму із Алі-Онуром та Айшенур, аж здивувалася, адже давно ходили чутки, що у холдингу точиться війна за місце керівника.
- Яка я рада вас бачити разом. - підкреслила жінка. - нарешті всі побачать що у холдингу все гаразд.
- Ґюльшах-Ханим, доброго вечора, й ми раді, бути присутніми на вашій вечірці. - дипломатично промовила Сельма.
- Айшенур, дівчинкою, та ти розкішний маєш вигляд, по-при розставання із Явузом, - наче спеціально сказала жінка.
- Ми не розстались, Явуз, зараз навчається у США, адже окрім співочої кар'єри, він планує згодом відкрити свій бізнес. У нас все добре. Дякую, що спитали. Я піду чого вип'ю, щось дуже пересохло в горлі.
- Ґюльшах-Ханим, а я б хотів вам представити наших українських партнерів, - пішовши у наступ промовив Алі, адже йому дуже було потрібно, зацікавити цю журналістку їх співпрацею.
- А я пам'ятаю, цю красуню із минулого року з вечора презентації вашого холдингу. Анна, якщо не помиляюсь?
-Саме так, Анна. Дуже приємно було прочитати ваш схвальний відгук на нашу роботу. Сподіваюсь, вам сподобається наша нова колекція прикрас під керівництвом Сельми та нашої партнерки Марії Чайки. До речі, саме Марі, буде новим обличчям європейської частини колекції.
- Але я думала, що у вас ексклюзивний контракт із брендом?
- Часи змінюються. Крім того, я готуюся до весілля. 😂
- Але ви були гарною співрозмовницею, жаль, що ви знайшли своє щастя. - засміявшись промовила Гюльшах. - Бажаю вам і вашому обранцю щастя й сімейної ідилії.
- Дякую, Ханим.
- А коли можна буде отримати ваші коментарі щодо новинок вашої компанії? - з зацікавленістю запила пані журналістка.
- Вже наприкінці наступного тижня, ми, влаштовуємо брифінг. Сподіваємось до того моменту вже будемо взмозі розказати й показати наші блискучі ідеї. Будемо чекати на вас у офісі. - лагідно промовила Сельма.
Ґюльшах, лишень усміхнулася й подумки оцінювала усі плюси від співпраці українців та турків. "Це золота жила... Якщо і справді ця команда зуміє з реалізувати свої задуми використавши здібності Сельми й Айшенур у сфері реклами й незвичне бачення Алі-Онура, то за рік-два бренд Кара-оглу буде випускати прекраси із дорогоцінних металів та каменів, а не із бісеру. Хоча їх свіжий й молодий погляд на традиційні українські вишиванки, які стали основою формування колекції, з легкої руки Караоглу, стануть трендом у нас. Я маю мати ексклюзивні права на рекламу їх колекції. Ми заробимо не малі відсотки на продаж. Та і за рекламу мені заплатять." Побачивши реальну вигоду від того наскільки їй вигідною бути доброю й уважною до молодої компанії друзів, Ґюльшах наказала своїй помічниці слідкувати, щоб у Алі й його друзів, було усе чого вони побажають.

А тим часом Софія, їхала у Карпати, щоб викрити Макса і її маму.
Макс і Женя, хоч і про людське око, на публіці тримались стримано й навіть віддалено одне від одного, але все ж класно проводили час разом. Як сказав Макс, Жені, "Кохана, у нас є аж ціла ніч, щоб насолодитися красою природи й нашим коханням."
Не підозрюючи нічого Софі, прибувши у готель де зупинилася її мати, для початку вирішила спробувати самостійно знайти номер мами. Бо ж вона розуміла, якщо між Максом та мамою є якісь стосунки то явно ця парочка їх ретельно маскує. На рецепції дівчина сказала, що є представником київської компанії із продажу мистецтва, а так як її клієнти є досить заможні люди, які не бажають світитися в світській хроніці, дівчина представляє їх інтереси в цілковитій таємниці, на умовах вільного агента.
Зайшовши в номер, Софі, швидко, переодяглась у спортивний костюм, взяла, темні окуляри і кепку, щоб замаскуватися й глянула на себе у дзеркальне із думкою, що вона дуже красива й таємнича. Опустившись у бар, дівчина, добре розуміла, що крім адміністратора на рецепції, клієнтів готелю добре знає й бармен. Вже за деякий час, вона підкупила бармена й таки дізналася де ж знаходиться номер, молоденьконо блогера із Львова Максима Фірмана. Для першого дня перебування в Карпатах, Софі, пункт #1 із списку обов'язкових вже виконала, тому дозволила собі 1 алкогольний коктейль, А потім ще 1, і так, аж поки добряче не спяніла. Мало не повзучи, дівча дісталось до свого номеру, й таки заснуло, одягнене, наче "таємний агент".

Пан Григорій, кинув  на пошуки Агнешки, аж 2-ох детективів. 1 шукав жінку, а інший збирав інформацію про минуле цієї Пані.

А от у Стамбулі, драми було поменше, навпаки, іскри, що палали у двох закоханих серцях нарешті вирвались на волю. Алі раз за разом запрошував на танець усіх знайомих дівчат, й коли дійшла черга Марічки, він не прийняв відмови, мотивуючи, що цього вечору, йому ще жодна не відмовила, й нічого такого у тому щоб потанцювати й трішки насолодитись чарівною музикою він не бачить. Аня аж засміялася, побачивши, зніяковілість в очах подруги.
- Іди розважся, не будь така серйозна. Він же ж пропонує потанцювати, а не вийти за нього заміж, досить соромитись.
"Заміж за нього?... " подумалося Марічці, "Стоп, це лише танець, буде не гарно відмовити, та щей ця базіка Ґюльшах-Ханим, тільки те і робить, що здійснює закликає усіх танцювати й веселитися. "
- Та я й не проти, потанцювати, але опісля подій у Львові, я вже й не пригадаю, коли в останнє танцювала.
- А треба згадувати, бо 1 дружка, має веселити гостей на моєму весіллі.
- Я 1 дружка? Алі зачекай 1 хвилинку.
- Ну так, ти моя 1 дружка, я так хочу. Й Макс наполягає, щоб саме ти нею була. Та годі, витріщатися, йди потанцюй із хлопцем.
- Ми ще про це поговоримо... - промовила Марі й таки подалась у танок із Алі-Онуром.

Алі трепетно взяв Марічку за руку й повів у центр залу. Чи то так було написано зорями, чи за дивним збігом обставин, у той момент, якраз залунала, тужлива, романтична пісня, а Алі набравшись трохи сміливості, обійняв Марі за талію. Дівчина тонула в його глибоких очах, які аж блищали від щастя.
--- Гарна пісня, А про що вона? - запитала Марійка.
--- Пісня про те, що їм не судилось бути разом, але вони кохають одне одного й мріють, що можливо колись, доля подарує їм один день для щастя.
--- Лише один день? - схвильовано промовила Марі.
--- Так лише 1, єдиний день.
--- Як сумно й романтично водночас... Ех... - дівча злегка кивнуло головою й торкнулося до плечей хлопця. - Ой...
---- Все добре. Але ти, права, дуже сумна пісня. Я часто переслуховую весь альбом цієї співачки. Є над чим подумати.
--- Але ж ти, чоловік, невже ти, розумієшся на жіночих піснях?
--- Знаєш у пісень не має ознак статі, є лише глибина, почуття, кохання, страждання, віра у майбутнє...
--- І розчарування... - долала Марі.
--- Я хотів тебе розвеселити, А вийшло, що навпаки ще більше задепресував?
--- Що, що зробив?
--- Ну тобто, додав дров у полум'я твоєго суму...
--- Та ні, все добре. Я не знала, що хлопці, можуть, бути такими, розуміючими музику...
--- Я ж виріс поруч із Айшенур, це в мене в крові.
--- Аааа, ну так, дівчача-депресія, це мистецтво, яке охоплює всіх довкола...
--- От бачиш, сама розумієш, що депресія накриває людей які поруч із депресуючою людиною... Розслабся, насолоджуйся відпочинком...
--- Я розумію, але, мої проблеми, це так не вчасно обтяжило й друзів І сім'ю, що я не можу про це не думати.
Поки Марі та Алі-Онур розмовляючи пританцьовували, пісня завершилась, але парочка й дальше розмовляла.
--- Твої друзі, завжди тебе підтримають та захистять.
--- Так, у цьому плані мені справді пощастило із друзями та близькими людьми.
--- Я тебе завжди готовий вислухати в будь-яку пору доби. - з серйозним виразом обличчя промовив хлопець.
--- Дякую, - зніяковіло відповіла дівчина.
--- Я знаю, ми, домовились всі що про роботу не говоритимемо, але я б хотіла запитати?
--- Для тебе це дуже важливо?
--- Так, це життєва необхідність...
--- Питай!
--- Алі, я прекрасно знаю, що моя колекція прикрас, це дитячі пустощі, чому ти, так активно хочеш запустити цю ланку?
--- Пустощі? Я думав ти, серйозно до цього ставишся?
--- Ти розумієш, що я маю на увазі! У Вас, бренд випускає практично откутюр й тут дитяча колекція бісерних джутів та всяка всячина.
--- Ти сама дала відповідь на своє запитання. Ми були є й будемо брендом дорогого одягу, аксесуарів І способу життя... але я не впевнений, щодо майбутнього розвитку бренду... Розумієш, зараз в світі, цінується оригінальність й самобутність, класика й простота. Зараз практично модне все. Ось роззернись - Алі, обернув Марічку так щоб Вона бачила зал із гостями... - що ти бачиш?
-  Вишуканий зал, гармонійність середовища, гамір, сміх, молодь...
--- Але ти не сказала про їх одяг??? Знаєш чому? Тому що хоч І вечірка елітна й для вищого світу,  Вона не має яскравої тематики. Так у запрошення було сказано, вільний стиль, але вишуканий.... От дивись, хтось стоїть на підборах, А хтось у балетках, он хлопець у білій сорочці й джинсах, А на господині заходу ти, бачиш лише 1 перстень І непримітні сережки... Марі, дівчинкою, ти ж усвідомлює що, що Ґюльшах-Ханим одна із найбагатших жінок Туреччини, але й вона останнім часом за "мінімалізм" у всьому. Це світова тенденція, може підкорити відомі бренди... А нам, залишається, думати не лише про богему, А й про те, що ця богема, з року в рік, все ближче й ближче наближається до простого людського існування...
--- Ну це ти, трохи, хлопче, перегнув, але в чому ти, правий...
--- Хлопче?
--- Ну це тобі відповідь, за дівчинкою...
--- Ахах... правильно кажуть, що жінка завжди почує те що їй вигідно...
--- Ой, теж, мені знавець жінок - підійшовши до Алі та Марі промовила Сельма. - Він ще тебе не замучив своїм баченням, що скоро всі ходитимуть у джинсах й кросах... на урочистості...?
---  Якщо чесно, то у нас також, останнім часом йде тенденція до заходів вільного й демократичного стилю.
--- А щоб Вас, скептиків переконати скажу наступне: молодь наше все!
--- О Аллах-Аллах, він заговорив, як старигань!!!! Брате, тобі треба одружитись, бо ти, вже поведений  на лінії для усіх верств населення.
--- Ну не вже, погано, що я хочу, аби бідні люди, виглядали пристойно? Не всім випала можливість, як там кажуть народитися в сорочці?
--- Це трішки в іншому контекст вживають... тобто залишитись живим чи уникнути величезних проблем...
--- Аааа, ну тоді, бути багатими!!!
--- Та годі філософських розмірковувань. Дай дівчині відпочити!
--- Сельма, це я спитала для чого бренду Кара-оглу, мої вироби із бісеру й Алі взявся мене переконувати.
--- Я статег! Й впевнений, що економ-лінія, розлетиться, як гарячі пиріжки... А де економ стаіл, там І економ аксесуари... Але вони мають бути й ексклюзивними й доступними. Зараз модні оті турецькі джути? Так, модні, то чому б нам не заробити ще й на цьому. Це не благодійність, бо я там ... ну тобто це чистий бізнес...
--- Що там???
Сельма й Марічка пронизували поглядами Алі...
--- Що, що, бо там Аня... - викрутився Алі... - А біля неї один відомий світський ловелас Фікрет...
--- О ні, сховайте мене, Це нещастя, зараз до мене пристане й ще цілуватись полізе?
--- Що, що? Стоп, що ти, сказала?
--- Брате, це той, мій таємний залицяльник... Марі, я за тебе сховаюсь...
--- Він до тебе чіплявся?
--- Та ні, не чіплявся, галантно залицявся за всіма правилами етикету, але мене це якраз і дивує, він же ж, не такий ввічливий та галантний, у нього зранку Ірем, в обід Дідем, а ввечері Фахріє, А тут, на тобі квіти, запрошення на каву...
----  Маньяк якийсь? - спитала Марі.
--- Та гірше за манька, він щей у соціалки викладає фото своїх трофеїв... А я, я не трофей!
--- Ходімо!
Алі, звяв за руку сестру й повів до столика Ані.
Бідна Аня, не знала, як відкараскатися від надокучливого турка. Спочатку дівчині лестило, що високий, кароокий брюнет, запросив її потанцювати, але після танцю, залицяльник попрямував до столика Ані й все повторював: