Тур Хеєрдал: подарунок для Бога

Розділ 1

Архангел, як і кожного року напередодні Різдва, з’явився перед Богом із традиційною доповіддю. У цьому ритуалі не було нічого урочистого — просто звичка, що повторювалася століттями.

— Які новини, Гавріїле? — запитав Бог, дивлячись кудись далеко, за межі часу й простору.

— В цілому, без суттєвих змін, — відповів архангел. — Люди, як і раніше, кохають і зраджують, сміються й плачуть, сваряться та миряться, ненавидять, мстяться один одному, співчувають і вбивають. Усе це, як не дивно, може поєднуватися в одній людині. Світ дедалі ближче підходить до Великої війни — тієї, що зробить нещасними мільйони. І, здається, цей  процес уже неможливо зупинити. Хіба що Ти втрутишся…

Бог ледь помітно похитав головою.

— Я не можу. Ти ж знаєш.

— Так, свобода волі і всі супутні наслідки, — зітхнув Гавріїл. — Шкода.

Архангел замовк, і кілька миттєвостей між ними панувала тиша. Зрештою, Бог сам порушив її:

— А про що люди просять перед Різдвом цього року?

— Загалом, нічого нового. Найчастіше — здоров’я, багатства й щастя для себе та своїх родин. Діти мріють про іграшки й солодощі, дорослі — про кохання, стабільність і гроші. Але інколи трапляються дуже дивні прохання…

— Наприклад?

—Є один молодий хлопець із Норвегії. Він не просить нічого для себе. Він хоче… зробити подарунок Тобі.

Бог уперше за довгий час усміхнувся.

— Подарунок? Мені? Це вже справді цікаво…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше