Туман

Мікрооповідання

Вулицями роївся туман. Поважно й розмірено захоплював район за районом. Наступав на місто зусібіч. Оточував перших перехожих, ніби грав з ними в якусь дивну гру.

Малі туманята капосно струшували з гілля великі холодні краплини. Ось одна влучила прямісінько за комір похмурому заспаному чоловіку - і бешкетники вже сміються-клубочаться з такої нехитрої забавки.

Їх статечний патріарх мало на це зважає: до світанку лічені хвилини. Зійде сонце - і він сам стане разком прозорих краплин, нанизаних на останню павутину бабиного літа...

Нея Інакша

Подобається

#3642 в Сучасна проза

У тексті є: пейзаж, туман

Відредаговано: 26.01.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись