Trust me/довірся мені

3

У великому кабінеті, де залишились тільки жінка та син з батьком, жінка покликала Еліс. Еван одразу опустив винувато голову. Дівчина сіла на диванчик до жінки.
-Для початку представлюсь, можете назвати мене Офелією. Я директор компанії по боротьбі з евілами.
-Евіли? - запитав Мартін 
-Евіли це духи, злі духи які намагаються взяти повний контроль над розумом і тілом людини. Але є один фактор, якому повинна відповідати людина. Вони не можуть всилитись у звичайних людей, тільки з тими хто володіє магією. - сказала вона і Еліс показала цьому приклад. Дівчина підняла руку і до неї прилетіла книга. Еван одразу підняв голову.
-Хочете сказати, я володію магією? - запитав хлопець.
-В тобі є гени магів, і схоже вони дістались від матері, раз твій батько не бачив що з тобою справді відбувається. Зазвичай ми пробиваємо в системі таких людей як ти, які бачать силуети, але тебе не було в системі. Якби не вона, ми б про тебе навіть не дізнались.
-Що ці духи роблять? - запитав Мартін.
-Вони намагаються взяти під контроль розум і тіло людини, і коли в них це виходить вони знищують душу попереднього власника і займають його місце.  Ми ділимо їх на три стадії. Перша це коли їх просто бачать, друга коли відчуваєш біль, третя контакт з ними, четверта чути їх, і п'ята коли вони по трохи контролюють тіло. Яка в тебе?
П'ятаа - відповіла за нього Еліс.
-Скільки шансів, що його можна врятувати? - запитав Мартін.
-Ми ще ні разу не змогли врятувати людей з п'ятою стадією, але їх було мало, тож ми спробуємо зробити все що зможемо. Тут зазвичай працюють люди, які змогли від них позбутись, тож ми зробимо все що в наших силах.
-Ти теж колись була одержима? - вирішив запитати Еван у Еліс.
-Не зовсім. - сказала вона і її очі почорніли, але лиш на мить. -Моє ім'я Синтія, я Евіл. 
-Ви ж сказали що це злі духи? - не зрозумів Мартін.
-Моя ситуація відрізняється від усіх можливих. Я займаю це тіло близько 10 років, тому скоро, через кілька днів моя душа перестане бути евілом. - почала пояснювати Синтія. -Я була сестрою Еліс, нас розлучили і я попала в руки іспанської мафії, де мене вчили вбивати. Еліс була хвора, душею, вона скоро мала покинути тіло, тому коли мене вбили, моя душа одразу попала в її тіло. Та я зайняла її місце. Люди, що при смерті  найлегша мішень для евілів, тому мене не можуть захопити, тому що це тіло зайняте. Евіли зазвичай полюють зграями, щоб легше захопити тіло. А я була сама.
-Як, я можу позбутись них?
-Ти маєш зробити так, щоб вони захотіли покинути тіло. Вони з тобою давно, тому ти маєш стати фізично та ментально сильнішим. Вони не добрались до твого розуму, тому є шанс  вигнати їх з тебе. 

В кабінет раптово увірвались.
-Ентоні вибрався. - сказав чоловік який раптово відкрив двері.
-Що? - одночасно запитали дівчата.
-Я розберусь. - сказала Синтія і швидко покинула кабінет.

-Еліс тут давно? - запитав Еван.
-Від 14 років, ми хотіли її позбутись, та вона нас врятувала і почала розказувати як боротись з ними. Вона одна з нас, хоча одночасно й одна з них. Еване, маю запитати, є людина яку ти кохаєш, людина до якої ти емоційно прив'язаний може приводити тебе до тями?
-Тільки що вийшла з кабінету, вона не розказувала як побачила мій припадок?
-Не вдавалась в подробиці, але так може й простіше буде. Головне, Еване, пам'ятай, вона не така як інші. Ми навіть не знаємо всіх її здібностей. Люди з евілами набувають неймовірних сил, а вона сама така. Тож, не роби її своїм ворогом.
-Думаю пізно, вона втекла коли побачила мої очі.
-Вона втекла, тому що поруч з собі подібними вона мимоволі випускає силу. Не вини її в цьому, вона найкраще що сталось з багатьма людьми з цієї компанії.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше