79: Окунь знає правду

У живописному акваріумі біля барної стійки плавав знайомий окунь — сірий, задумливий. Але все змінилося, коли ввечері прокотився сигнал від камери:

Окунь несподівано почав моргати в ритмі Морзе. Точно — дві короткі, довга, дві короткі. В заціпенінні стояв Селянін — агент із солінь, котрий першим звернув увагу:

— «Шефа підставила… С...» — прошепотів він, потім застиг з відкритим ротом.

— «С…?» — перепитала Фіалка.

— «Сир?» — не впевнено припустила Параскева.

— «Сомельє?» — замислилась Фіалка далі.

— «Супермаркет?» — здивовано підсумувала Параскева.

А окунь моргав далі — чекаючи продовження.

— Це дурниця? — запитала Фіалка. — Чи… найточніший морський меседж?

Селянін розгорнув мобільник і почав розшифровувати:

… .- …- (що відповідає ранній українській транскрипції «SAV»).

— Save? — прочитав він, наче заклинання.

Зануривши руки у воду, Фіалка промовила:

— Це може означати «Save the Chef» чи «Save ourselves». Або просто — зберегти це місце.

Вони записали:

«Окунь як свідок. Морзе — інструмент гострого вираження. Повідомлення скорочене — S?? (Save?). Це не жарт. Це підпис. Хтось використовує акваріум. І рибу — як носія. Питання: хто? І що означають початкові S…?»

Параскева розвела руками:

— Вона могла б моргнути «SOS».

— Але тоді б це було занадто прямолінійно, — відрізала Фіалка. — Сьогодні в нас — тонкий езотеричний детектив із головою риби.

Окунь пірнув глибше, ніби ховаючись, а Фіалка залишилась дивитися на бульбашки. Щось тут було більше за шум води.