61: Часник – зброя детектива

Вечір був таким, що навіть запах часнику здавався менше скандальним. Але «Золота Шкварка» й її салатниці мають свою долю сюрпризів. Фіалка, яка якраз проводила ревізію шумових доказів (минулі події з чайником, гречкою та пельменями змусили її бути на варті), відскубнула головку часнику, щоб додати її в інстинктивний соус. Але вмить — щось скрипнуло під нігтем.

Головка лопнулась не просто з шурхотом — з неї вилетіла флешка: невелика, чорна, промаркована "Часник‑X".

Фіалка підняла її, відчула, як запах часнику розчиняється в повітрі, і поміркувала: «Це були не просто інгредієнти… а боєприпаси».

Вона підключила флешку до телефону (вже навчена досвідом з диктофоном в котлеті):

— Тут план ресторану: — прочитала вона, притиснувши руку до серця. — Пельмені — пастка. Сіль — заміновано. Соус — мовчи.

Вона зморщила ніс — настільки, що часник тільки посилив ефект.

— Хтось не просто грається зі спеціями, — прошепотіла Фіалка. — Він грається з нервами. Це не кулінарна злоякісність — це психологічна спецоперація.

Вона обвела поглядом кухню:

— Будь-твої — соус мовчить, пельмені пастка, сіль заміновано… Це не комедія. Це — гастроорекстримація.

Вона записала в блокнот:

« Часникова флешка — елемент психологічного тероризму. План — системний: пастка, замінування, мовчання. Наступний крок — знайти хто виключив чесність зі спецій. Нерви — ціль. Їх тримають у вузлі за спецію.«

Поки часник красувався на столі, Фіалка вже вирішила: час ставити пастку тим, хто поставив пастку на пельмені.