Після скандального «Борщу шефа» розпорядження було одне: жодних ложок, виделок і ножів на наступних сервіровках. В ресторані панувала атмосфера «зустрічі без зброї». І справді: посеред залу стояли лише пари дерев’яних паличок для суші — символічних, мовби нагадали: «ми вміємо обходитися навіть без заліза».
— Хтось не хоче, щоб ми дісталися до істини виделкою, — сказала Параскева, злегка підкидаючи циновку для суші.
— Це своєрідний бойкот інструментів правди, — додала Фіалка. — Але мені ближчий класичний підхід: шукати інструмент і доказ.
Вона пішла в комору — таємну кімнату з запасом столових приладів. Там було пекло: упаковки вилок, пакетики ложок, коробки ножів. Але… приборів не було.
Натомість — на підлозі і стелажах — лежало борошно, товстим шаром, як килим. Можна було подумати, що відбувається підготовка до страйку кухарів або до масштабних тістечок-сніговиків.
— Хтось закопав докази в борошно, — сказала Фіалка, дістаючи серветку для рук.
— Як мафія ховає трупи? — запитала Параскева.
Фіалка занотувала:
«Прибори зникли. Якщо немає зброї — немає правди. Але вони не просто зникли — їх закопали. Борщ і ложки — це символи. Борщ дав докази. Ложки дали інструмент. А тепер прилади — сховані. Питання: хто стер слід і чому борошно?»
Це був виклик: щоб відкрити справу — треба знайти апарат для їжі. І докопатися до конспірації, тістечок… і кульшових слідів.