У залі «Золотої Шкварки» з’явилася інсталяція, що шокувала навіть найбільш вибагливих гурманів. Посеред залу на довгому дерев’яному столі лежало величезне, щедро ковтальне сало — таке, що примусило б будь-якого дієтолога злякатися й втекти геть. Але не через об’єм — через значення.
— Що це за інсталяція? — запитав гастрокритик Гастон Гастонович, котрий зазвичай серйозний як суддя на кулінарному шоу.
— Це не інсталяція, — холоднокровно відповіла Фіалка, — це доказ.
На поверхні сала лежала сяюча доріжка жиру, а серед неї — слід пальця. Перфектно втиснений, ніби хтось натиснув на кнопку під яскравим соусом правди.
— Це… пальчик? — підхопила Параскева, не відриваючи очей від сала.
— Точно — слід пальця, — підтвердила Фіалка. — І він належав не просто комусь, а тому самому, хто вбив… або принаймні — погано смажив.
Гастон, який спочатку думав, що це картина сучасного мистецтва, зараз роздивлявся палець ближче:
— Чи можна визначити, кому він належить? — запитав він, голос трохи підскакував.
Фіалка, котра вже зробила фото, записала:
«Сало — як доказ. Слід пальця на жировій поверхні. Палець — індикатор особистої причетності. Два варіанти: вбивця або невдала спроба смаження. Питання: чи пальчик вирізаний із трупа? Чи це власність кулінара?»
А далі було цікавіше. Вона не вірила в випадковості, тому припустила: якщо пальця більше не в трупі, отже — це злочин. Або — дуже дивний спосіб подякувати шефу.
— Фіалко, — обережно заговорила Параскева. — Припускаю, це хтось із кухарів?
— Так, — відповіла Фіалка, — хтось, хто міг доторкнутися до сала. Бо сало — центральне. Його не пересувають просто так. Хтось поставив — а не ставить воно саме.
Навколо сала — мізкування, шепіт і фотографування — все стало схоже на кулінарний квест.
— Це як… кулінарна кримінальна скринька. Ніхто не може просто взяти сало й піти. Це виклик. — сказала Фіалка.
Вона підняла ложечку (щоб тримати дистанцію від жиру):
— Якщо цей слід — тільки від смаження — це друга трагедія. Якщо від справжнього пальця — це перша. І мені дуже хочеться знати: чий він?
Хтось помітив, що палець був… дуже пухким. Наче належав кухарю, що кілька годин стояв у теплі котла і тестував рецепти.
— Має бути аналіз ДНК, — додала Параскева. — І перевірка холодильника на сліди сала.
— І запитання: чому сало? — промовила Фіалка. — Чому доказ — не в соусі, не в котлеті, а «в центрі сала»? Це символ. Це… культурна втома.
Гастон заробив фото, Параскева заспокоїлась… а Фіалка вже планувала, як відправити зразок для експертизи й визначити — чи це палець трупа, чи… просто дванадцятий інгредієнт кулінарного трешу.