52: Чайник вибухнув

Зранку в «Золотій Шкварці» було тихо, як на дієті після свят. Повітря стояло густе, з ароматом недоперевареної лаванди та сумнівних обіцянок. Сомельє Арчібальд, який після втрати нюху перейшов на заварювання чаїв, стояв біля плити, бадьоро помішуючи воду.

— Чай — це медитація, — проголошував він. — А особливо цей, з колекції «Третє око і лист берези».

Фіалка, що зайшла на кухню в пошуках нових доказів і безглютенових сухарів, встигла лише поставити блокнот на стіл, коли чайник… вибухнув.

Не «зашипів», не «скипів», а саме вибухнув. Зі звуком, як у тостера на підпільному технофестивалі. Арчібальд зойкнув, захищаючи обличчя виноградним рушником, а Фіалка кинулась ховатись за холодильник.

Після вибуху з чайника вилетіла обгоріла етикетка. На ній каламутним чорнилом було написано:

«Заварюй правду».

— Це… сигнал! — вигукнув Арчібальд, обмахуючись лопухом. — Це не чай — це маніфест!

Фіалка підняла етикетку. Вона була схожа на ту, що використовували в готелі «Чайна Загадка» — колишній штаб-квартирі кулінарної мафії в Ужвільську.

— Хтось грається. І дуже небезпечно, — бурмотіла вона, роздивляючись чайні залишки, де між шматочками липи й м’яти знайшла… мікроскопічну флешку.

— Я завжди казав, що чай — це зброя, — драматично підсумував Арчібальд.

Флешка виявилась запароленою, але на ній був ярлик із написом: «Рецепт №0».

— Це не просто вибух, — сказала Фіалка, вкладаючи флешку в кишеню. — Це офіційне попередження. Мене не просто хочуть налякати — мене хочуть заварити. В обіді.

Запис у блокноті виглядав так:

«Вибух. Чайник. Флешка. Послання: "Заварюй правду". Гра почалась. Наступне: відчай або тісто»

На кухні запахло кардамоном і небезпекою.